• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Прозорість
• Освітня програма закладу

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор НВО

__________ Т.Харченко

30.08.2019

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Вовчківського НВО «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ»

на 2019 –2023 навчальні роки

с.Вовчків

2019

ЗМІСТ

ЧАСТИНА І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ		3
Вступ		3
1.1.	Призначення закладу загальної середньої освіти та засоби його реалізації	5
1.2.	Опис моделі випускника закладу загальної середньої освіти	9
1.3.	Цілі освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти	10
1.4.	Навчальний план та його обґрунтування	10
1.5.	Особливості організації освітнього процесу	11
1.6.	Показники реалізації освітнього процесу	12
1.7.	Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі загальної середньої освіти	13
1.8.	Програмно-методичне забезпечення освітньої програми	14
1.9.	Форми організації освітнього процесу	15
1.10.	Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти	17
1.11.	Використані ресурси	21
ЧАСТИНА ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ		24
Вступ		105
2.1.	Освітні програми. Загальний обсяг навчального навантаження	26
2.2.	Навчальний план. Переліки навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення	26
2.3.	Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою	28
2.4.	Очікувані результати навчання за освітніми галузями	29
ЧАСТИНА ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ (БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)		61
Вступ		61
3.1.	Освітні програми. Загальний обсяг навчального навантаження	61
3.2.	Навчальний план	62
3.3.	Перелік навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення	64
3.4.	Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей	67
3.5.	Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою	68
3.6.	Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти	68
3.7.	Очікувані результати навчання за освітніми галузями	68
ЧАСТИНА ІV. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІІ СТУПЕНЯ (ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)		110
Вступ		110
4.1.	Освітні програми. Загальний обсяг навчального навантаження	110
4.2.	Навчальний план	111
4.3.	Перелік навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення	112
4.4.	Реалізація освітніх галузей. Очікувані результати навчання за освітніми галузями	113
4.5.	Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей	116
4.6.	Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти	117
4.7.	Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти	117
4.8.	Портрет випускника профільної середньої школи	118
ЧАСТИНА V. ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ		118
ЧАСТИНА VІ. ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА НАВЧАННЯ		121
ЧАСТИНА VІІ. ВИХОВАННЯ ТА ПОЗАУРОЧНА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ		123

ЧАСТИНА І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вступ

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту»заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, неза­леж­ності та відповідальності у прийнятті рішень щодо ака­деміч­них (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

В освітньому процесі реалізується академічна свобода, що передбачає самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педа­гогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня програма ЗЗСО є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

структуру програми із зазначенням, на які навчальні роки вона використо­вується (за необхідності – заначаються накази про внесення змін до освітньої програми).

Освітня програма передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Закладом освіти використано типові освітні програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.

Освітня програма має корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами (стаття 33 Закону України «Про освіту»).

Освітній процес у ЗЗСО є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність у ЗЗСО передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність уЗЗСО здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід забезпечує спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти); розвиток і саморозвиток особистості учня як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності; має забезпечувати кожному учневі (спираючися на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб’єктивний досвід) можливість реалізувати себе в різних видах діяльності; зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб учень міг вибирати предметний матеріал, його вид та форму; освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних якостей учня і має бути основною метою сучасної освіти; освіченість формує індивідуальне сприйняття світу, можливості його творчого вдосконалення, широке використання суб’єктного досвіду в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей і внутрішніх настанов; найважливі­ши­ми чинниками особистісно орієнтованого навчального процесу є ті, що розви­вають індивідуальність учня, створюють умови для його саморозвитку та само­вираження; особистісно орієнтоване навчання будується на принципі варіа­тив­ності (О. Савченко, І. Якиманська).

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових, загальнопредметних і предметних компе­тентностей особистості: скеровує освітній процес на формування системи компетентностей (Державний стандарт базової і пов­ної загальної середньої освіти; В. Химинець). Визначальним у реалізації компетент­нісного підходу є зорієнтованість на розвиток системного комплексу умінь, смислових орієн­та­цій, адаптаційних можливостей, досвіду і способів трансформаційної діяль­ності з отриманням конкретного продукту (М. Нагач).

Діяльнісний підхід визначаєспрямованість освітнього процесу на розви­ток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предме­тів, успішну адаптацію людини в соціумі, профе­сійну самореалізацію, формування здіб­нос­тей до колективної діяльності та са­моосвіти (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти).

Освітня діяльність ЗЗСО спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Викладацька діяльність педагогів ЗЗСО спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Діяльність педагогів ЗЗСО поєднує інтелектуальу, творчу діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи, спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загально­культурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання шко­ли полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кож­ній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні лю­ди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише ви­вчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням ста­ти глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. За експертними оцінками, найбільш ус­піш­ними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють на­вчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, пра­цю­вати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спіль­нота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати школа України. Центральне місце в сис­темі освіти належить закладу загальної середньої освіти. Світогляд особистості закладається саме в сім’ї та школі. У школі фор­му­ється особистість, її громадянська позиція та моральні якості, закладаються основи мотивації до навчання упродовж життя.

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:

морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;

соціально-політичних – свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність.

У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни.

У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири: виховання не зводиться до окремих виховних занять; до створення виховного середовища залучається весь колектив школи; учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину; у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації; співробітництво з позашкільними закладами освіти; активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів; налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

1.1. Призначення закладу загальної середньої освіти та засоби його реалізації

Вовчківське НВО «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ» створена Поліською РДА, знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

Засновником навчального закладу є Поліська РДА.

ЗЗСО у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепцією «Нова українська школа», Положенням про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи, Програмою розвитку ЗЗСО.

Порядок здобуття загальної середньої освіти за інституційною формою визначає Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, що організовується в закладах загальної середньої освіти I-III ступенів [12].

До інституційної форми здобуття загальної середньої освіти належать очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна та мережева, які реалізуються у Вовчківському НВО.

Заклад освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів може створювати класи (групи) з денною, вечірньою, заочною, дистанційною формами здобуття освіти, укладати договори про організацію мережевої форми здобуття освіти з іншими суб’єктами освітньої діяльності.

Інформація про форми здобуття освіти, що забезпечуються закладом освіти, оприлюднено на вебсайті ЗЗСО.

Здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття) або їх батьки, інші законні представники за особистою заявою можуть обирати очну (денну, вечірню), заочну, дистанційну або мережеву форму здобуття загальної середньої освіти відповідно до їхніх інтересів, здібностей, освітніх потреб, можливостей і досвіду.

Зарахування осіб до ЗЗСО за інституційною (денною, вечірньою, заочною, дистанційною, ме­ре­­же­вою) формою здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переве­де­ння учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016.

Права та обов’язки учасників освітнього процесу в процесі організації здобуття освіти за інституційною формою визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти.

Організація здобуття освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до освітньої про­­­грами закладу освіти. Результати навчання осіб, які здобувають освіту за інституційною фор­мою, мають відповідати вимогам відповідних державних стандартів загальної середньої освіти.

Державна підсумкова атестація та звільнення від неї осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, здійснюються відповідно до законодавства.

Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти можуть бути створені умови для засвоєння ним освітньої програми за індивідуальним навчальним планом.

Наповнюваність класів у закладах освіти, в яких організовано здобуття освіти за очною (денною, вечірньою) формою, та поділ класів на групи у разі вивчення окремих предметів визначаються відповідно до законодавства.

За наявності достатнього та високого рівнів навчальних досягнень здобувачі освіти за вечірньою формою можуть прискорено завершити здобуття повної загальної середньої освіти (у 10-11(12) класах).

Організація прискореного здобуття освіти може здійснюватися за рішенням педагогічної ради закладу освіти на підставі особистої заяви здобувача освіти (у разі досягнення повноліття) або одного з його батьків, інших законних представників. Строк здобуття освіти визначається в індивідуальному навчальному плані здобувача освіти.

За необхідності здобувач освіти складає академічну різницю за графіком, затвердженим наказом керівника закладу освіти.

Підсумкове оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти, який прискорено завершив здобуття повної загальної середньої освіти, та його атестація здійснюються на загальних підставах.

Дистанційне навчання може бути реалізовано шляхом застосування дистанційної форми як окремої форми здобуття освіти або використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання за різними формами здобуття освіти, їх поєднання.

Рішення про організацію здобуття освіти за дистанційною формою у закладі освіти ухвалюється з урахуванням необхідних матеріально-технічних, кадрових та інших ресурсів.

Для організації дистанційного навчання як окремої форми здобуття освіти у закладах освіти можуть створюватися класи (групи) з дистанційною формою здобуття освіти. Наповнюваність класів для організації дистанційної форми освіти визначається відповідно до законодавства.

Навчальний час у разі організації здобуття освіти за дистанційною формою встановлюється закладом освіти:

на рівні початкової освіти – не більше 50 відсотків сумарної кількості навчальних годин інваріантної та варіативної складових навчального плану за типовою освітньою програмою;

на рівнях базової середньої та профільної загальної середньої освіти – відповідно до навчального плану для заочної форми здобуття освіти за типовою освітньою програмою.

Порядок організації освітнього процесу за дистанційною формою здобуття освіти визначається Положенням про дистанційне навчання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 року за № 703/23235 (зі змінами).

Для організації здобуття освіти за мережевою формою заклад освіти залучає інших суб’єктів освітньої діяльності. З метою використання додаткової матеріально-технічної бази за потреби до мережевої взаємодії можуть залучатися інші юридичні особи, залучені до діяльності освітнього округу, міжшкільні ресурсні центри, наукові установи тощо.

Мережева взаємодія є способом координації спільної освітньої діяльності, що здійснюється на договірних засадах різними суб’єктами освітньої діяльності для організації здобуття освіти за мережевою формою.

Метою організації мережевої взаємодії між суб’єктами освітньої діяльності є залучення та використання додаткових ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, інформаційних та інших), необхідних для забезпечення якості освіти, зокрема: забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти, задоволення їх освітніх потреб; створення умов для оволодіння освітньою програмою здобувачами освіти; забезпечення поглибленого вивчення окремих навчальних предметів, впровадження профільного навчання; розширення доступу здобувачів освіти і педагогічних працівників до сучасних технологій і засобів навчання; раціональне та ефективне використання ресурсів учасників мережевої взаємодії.

Здобуття освіти за мережевою формою може організовуватися для класів (груп) та окремих здобувачів освіти з метою забезпечення їх індивідуальної освітньої траєкторії.

Застосування мережевої форми здобуття освіти може поєднуватися із очною (денною та вечірньою), заочною та дистанційною формами.

Пропозиції педагогічній раді закладу освіти щодо організації здобуття освіти за мережевою формою можуть внести учасники освітнього процесу, заклади освіти та інші суб’єкти, які можуть бути залучені до мережевої взаємодії.

Зарахування здобувачів освіти на мережеву форму здобуття освіти здійснюється за їх заявою (у разі досягнення повноліття) або заявою одного з батьків, інших законних представників. У разі організації мережевої форми здобуття освіти для вивчення окремих навчальних предметів у заяві зазначаються ці предмети.

Для забезпечення організації здобуття освіти за мережевою формою укладається договір між закладом освіти, до якого зараховані здобувачі освіти (базовим закладом), та іншим суб’єктом (іншими суб’єктами) освітньої діяльності (партнером (партнерами)).

Учасники мережевої взаємодії визначають освітню програму (освітні програми), оволодіння якою (якими) забезпечується мережевою взаємодією, та її (їх) компоненти (навчальні предмети, форми організації освітнього процесу тощо); ресурси, які використовуються суб’єктами освітньої діяльності для забезпечення здобуття освіти за мережевою формою; джерела фінансування організації здобуття освіти за мережевою формою; порядок взаємодії учасників освітнього процесу при організації мережевої форми здобуття освіти.

Для забезпечення здобуття освіти за мережевою формою учасники мережевої взаємодії можуть спільно розробляти і затверджувати освітні програми у порядку, визначеному законодавством.

Заклад освіти, до якого зараховано здобувачів освіти (базовий заклад), відповідає за здійснення контролю за реалізацією освітньої програми в повному обсязі. Суб’єкт освітньої діяльності, що є партнером мережевої взаємодії, відповідає за реалізацію компонентів освітньої програми, визначених у договорі.

Результати навчання здобувачів освіти за мережевою формою обліковуються базовим закладом у класному журналі на підставі витягів із журналів, які ведуться партнерами мережевої взаємодії [12].

Відповідно до статті 6 Закону України «Про освіту» принципами освіт­ньої діяльності ЗЗСО є: людиноцентризм; верховенство права; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; рівні можливості для всіх; забез­печення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; розвиток інклюзивного освітнього сере­до­вища, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до міс­ця проживання осіб з особливими освітніми потребами; забезпечення універ­саль­ного дизайну та розумного пристосування; науковий характер освіти; різно­манітність освіти; цілісність і наступність системи освіти; прозорість і публіч­ність прийняття та виконання управлінських рішень; відповідальність і підзвіт­ність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством; інституційне відокремлення функцій контролю (на­гляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти; інтеграція з ринком пра­ці; нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності; академічна доброчесність; академічна свобода; фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культур­ного надбання і традицій; формування усвідомленої потреби в дотрима­нні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гід­ності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; формування громадянської культури та культури демократії; формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайли­вого ставлення до довкілля; невтручання політичних партій в освітній процес; невтручання релігійних організацій в освітній процес; різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань; державно-громадське управління; державно-громадське партнерство; державно-приватне партнерство; сприяння навчанню впродовж життя; інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір; нетерпимість до проявів корупції та хабарництва; доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою (стаття 6 Закону України «Про освіту»).

Метою освітньої діяльності ЗЗСО є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності (Закон України «Про освіту»). Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей.

Завданнями ЗЗСО є: забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту; виховання громадянина України; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних тра­ди­цій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідом­ле­ною громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, осо­бистості, підготовленої до професійного самовизначення; виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відпо­ві­дальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості; створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням школи.

Заклад загальної середньої освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за: безпечні умови освітньої діяльності; дотримання державних стандартів освіти; дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, ви­роб­ничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами; дотримання фінансової дисципліни.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти здій­снює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами трьох ступенів освіти: I сту­пінь – початкова освіта; II ступінь – базова середня освіта; III ступінь – профільну середню освіту.

Призначення кожного ступеня навчання визначається у відповідних освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту навчальних програм ЗЗСО;

надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності:

інтелектуальної – участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів, змаганнях ерудитів школи, району, області;

трудової – участь у всіх акціях з благоустрою та очистці території школи та населеного пункту;

художньо-естетичної – участь у духовому оркестрі (5-11 кл.), функціонують гуртки «Світ паперових фантазій» (2-8 кл.), баяністів (5-8 кл.), «Основи музейної справи» (7-11 кл.), вокалістів (9-10 кл.), «Дитячі фантазії» (ДНЗ)

надання учням можливості вибору профілю навчання: суспільно-гуманітарного напрямку (українська філологія 10-11 класи), фізичного.

Освітні програми, які реалізуються в ЗЗСО, спрямовані на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення завдань формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдоско­на­лення.

У ЗЗСО створені та функціонують: предметні методичні об’єднання, творчі групи, психологічна та соціальна служба.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в ЗЗСО сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

Наша школа – школа рівних можливостей для всіх; школа, в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та звичайні; школа, яка намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетентності в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім’ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління школою зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою.

Школа працює на засадах «педагогіки партнерства» як однієї із важливих ідей Нової української школи, складовими якої є поняття «пeдагогiчна взаємодія», «пeдагогiчна взаємодiя педагогів закладу освіти і батьків».

Педагогіка партнерства є напрямом педагогіки, що поєднує собою систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості (Ш. Амонашвілі, І. Волков, І. Іванов, В. Караковський, С. Лисенкова, А. Макаренко, В. Сухомлинський, В. Шаталов та ін.). Основою педагогіки партнерства є такі положення: спілкування, взаємодія та співпраця між педагогом, дитиною і батьками; діти, батьки і педагоги, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими союзниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат; педагог має бути другом, а родина активно залучена до побудови освітньої траєкторії дитини (Т. Кравчинська).

Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному став­ленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити педагог. Стосунки парт­нерства ґрунтуються на об’єднанні спільних поглядів і прагнень дітей і дорослих.

Педагогіка партнерства ґрунтується на ідеї організації освітнього процесу без примусу (Ш. Амонашвілі, С. Лисенкова, В. Сухомлинський, В. Шаталов), що передбачає виключення педаго­гічних засобів примусу. Визначальна роль у педагогіці партнерства належить особистісним якостям педагога, як-от: гуманність, комунікативність, ціннісне ставлення до дитини. Також педагог має володіти знаннями про дитячу психологію, засадами гуманної педагогіки, прийомами мотивації, визнавати пріоритетність суб’єкт-суб’єктної взаємодії в освітньому процесі (Т. Кравчинська).

Концепція Нової української школи визначає, що місія Нової української школи полягає в тому, щоб допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між педагогами, дітьми і батьками. Передбачено, що Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства», основними принципами якої є повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах; діалог – взаємодія – взаємоповага; розподілене лі­дер­ство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків); принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей) [4].

В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія між педагогом, дитиною і батьками, які мають бути об’єднані спільними цілями та прагненнями, добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освіт­нього процесу, відповідальними за результат. Заклад освіти має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньо-професійної траєкторії дитини. Нова школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей. Діалог і багатостороння комунікація між дітьми, педагогами та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію «педагог» – «дитина» [4].

Школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

1.2. Опис моделі випускника закладу загальної середньої освіти

Випускник нашої школи:

– особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

– патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними прин­ци­пами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

– інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принци­па­ми сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника шко­ли ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності: вільне володіння державною мо­вою; здатність спілкуватися рідною (у разі від­мінності від державної) та іноземними мовами; ма­тематична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; на­вча­ння впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здоро­вого способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамот­ність; інші компе­тент­ності, передбачені стандартами освіти (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Усі вищезазначені компетентності важливі та взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді та з іншими людьми (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

1.3. Цілі освітньої діяльності закла­ду загальної середньої освіти

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі Поліського району, ЗЗСО працює над досягненням таких цілей:

- забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту почат­ко­вої, ос­новної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освіт­ньо­го стандарту;

- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усві­домленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають інтелек­туальне, фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

1.4. Навчальний план та його обґрунтування

Основним документом, що регулює освітній процес у школі, є навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування моделі випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з початкової школи, в закладі освіти функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір єдиним і таким, що тісно пов’язує різні вікові етапи в навчанні різних дисциплін. Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизна­чення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8, 9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня.

Клас	Кількість годин на рік
1 клас	805
2 клас	875
3 клас	910
4 клас	910
Разом	3500
5клас	1050
6 клас	1155
7 клас	1172,5
8 клас	1207,5
9 клас	1260
Разом	5845
10 клас	1330
11 клас	1330
Разом	2660

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов’язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Профільні загальноосвітні предмети – це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільно вивчатимуться такі цикли предметів, відповідно до профілів: українська філологія – українська мова та історія України; історичний – історія України, всесвітня історія, українська мова. Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обовязкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та технології. З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин у знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін.

Відповідно до навчального плану педагогічні працівники ЗЗСО самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань і здобуття освіти на рівні державних стандартів.

1.5. Особливості організації освітнього процесу

Школа працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота і неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 2-4 класах становить 40 хвилин, в 1 класах – 35 хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 15 хв. Школа працює в такому режимі:

1-11 класи – початок занять о 8.30.

Для учнів 1-7 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працює 1 група продовженого дня.

Відповідно Закону України «Про освіту» кожен навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань.

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом.

Навчальні заняття за семестровою системою, організовані у такі терміни:

перший семестр з 2 вересня по 24 грудня 2019 року;

другий семестр з 13 січня по 29 травня 2020 року;

осінні канікули з 28 жовтня по 03 листопада 2019 року;

зимові канікули з 25 грудня 2019 року по 12 січня 2020 року;

весняні канікули з 23 по 29 березня 2020 року.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їхніх творчих здібностей, нахилів і обдаровань. Школа працює в одну зміну. Відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 29 травня 2020 року. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО). Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом. Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2020 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року. ЗЗСО працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 8. 30 до 16.00 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводяться дві великі перерви по 15 хвилин: з 9.15 до 9.30; з 1205 до 12.20 . При складанні навчального плану на 2019/2020 навчальний рік будуть деталізовані окремі розділи освітньої програми.

Згідно з рішенням педагогічної ради навчальна практика та навчальні екскурсії для учнів 1-8, 10 класів, проводяться протягом навчального року.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійсню­ється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена сільською радою чи її виконавчим комітетом, Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367.

1.6. Показники реалізації освітньої програми

На рівні ЗЗСО розроблено систему показників, що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки результати діяльності школи відповідають ідеальній моделі випускника. При цьому критеріями і показниками реалізації освітньої програми ЗЗСО є:

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання – 2 рази на рік);

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцен­зійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);

якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних праців­ни­ків – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентнос­тей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

продовження навчання (аналіз вступу у ЗВО України та за її межами – 1 раз на рік).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту»результатами навча­ння є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загаль­ної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (наказ МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження порядку проведення державної підсумкової атестації»), наказу МОН України про проведення державної підсумкової атестації у поточному н.р.

1.7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі загальної середньої освіти

Виховання учнів у ЗЗСО здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в ЗЗСО визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється на основі наскрізного досвіду та змісту освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їхніми інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Коротка характеристика

Екологічна безпека і сталий розвиток. Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього се­ре­довища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проб­леми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середо­вища і людини.

Проводяться екологічні уроки на відкритому повітрі для учнів початкової школи. Лідери учнівського самоврядування виступили з пропозицією чотири рази на рік проводити толоку поблизу та на території школи. Учні школи приймають участь в акції «Годівничка»(з метою виготовлення та розміщення годівничок на території ЗЗСО), Дні Землі, тижні екології.

Громадянська відповідальність. Сприятиме формуванню відповідаль­ного члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціо­нування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колек­тивну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєд­нує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толе­рантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

У рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнів­ське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціо­нування суспільства в межах школи. У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – був націлений на формування порядності, старанності, систематичності, послідовності, поси­дючості і чесності.

Здоров’я і безпека. Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Серед учнів психологічна служба школи планує провести навчальні квести «Здоровим будь» та «Здоровий дух у здоровому тілі». Текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів розробив вчитель з основ здоров’я для інформування про можливі негативні наслідки в разі не виконання правил дорожнього руху. Упродовж двох років традиційно звертатиметься увага на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів, спрямованих на вирішення проблем пов’язаних із саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб, формування та реалізації валеологічної культури у внутрішкільному житті: « Моніторинг психологічного та емоційного стану учнів у освітньому процесі», інформування класних керівників про результати моніторингу та залучення педагогічного й учнівського колективів до співпраці у вирішенні питань і проблем , що виникли. Заплановані інтерактивні акції, тренінгові заняття зроблять приємним пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач та зможуть викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність. Наскрізна лінія спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швид­козмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запози­че­ння, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природ­них ресурсів. У рамках розвитку учнівської підприємливості та фінансової грамотності буде спрямована у подальші 2 роки робота учнівського само­врядування , яке вже виступило з ініціативою про проведення у 2019/2020 н.р. благодійних ярмарок 2 рази на рік з метою здійснення заощаджень для благодійних цілей. Крім того з метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури та пластику, зароблені кошти будуть витрачені для закупівлі енергозберігаючих ламп.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямо­ваність навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проб­лемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів ді­яльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реа­лізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-мето­дич­них. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і під­вищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації на­вчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досві­ду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, вір­туальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, квести, інтерактивні уроки (уроки- «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

1.8. Програмно-методичне забезпечення освіт­ньої програми

Реалізація змісту освіти у ЗЗСО та досягнення прогнозованого резуль­та­ту її роботи здійснюється відповідно до державних освітніх стандартів на основі використання програмно-методичного забезпечення, що відповідає переліку освітніх і навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів, затвердженого відповідними наказами МОН України і представленими у листах МОН України, інформаційно-аналітичних збірниках, інформаційних системах, зокрема:

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі змінами).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами).

4. Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердже­ння ти­по­вих освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів за­галь­ної середньої освіти».

5. Наказ МОН України від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи«.

6.Наказ МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».

7.Наказ МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

8. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

9. Наказ МОН України №804 від 07.06.2017 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

10. Наказ МОН України №1407 від 23.10.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»

11. Наказ МОН України №1539 від 24.11.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів та польської мови для учнів 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

12. Наказ МОН України №236 від 21.02.2019 «Про внесення змін до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

13. Лист МОН України №1/11-5966 від 01.07.2019 «Про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році».

14. Лист МОН України №1/9-414 від 27.06.2019 «Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».

15. Лист МОН України №1/9-365 від 10.06.2019 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році».

16. Методичний порадник: організація та зміст освітньої діяльності у 2019/2020 навчальному році : інформаційно-методичний збірник / за заг. ред. Н.М.Бендерець, О. В. Матушевської . – Біла Церква: КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», 2019.

17. Переліки навчальних програм, рекомендованих МОН Украї­ни, для реалізації варіативної складової навчальних планів у 2019/2020 н.р.: інформаційно-методичний збірник / укладач О. В. Матушевська. – Біла Церква: Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київ­ський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів». – 2019. – 68 с.

1.9.Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу, які використовуються в навчальному закладі, є різні типи уроків, що передбачаютьформування компетентностей; розвиток компетентностей; перевірку та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекцію основних компетентностей; комбінований урок.

З метою утримання інтересу учнів до навчальних предметів, навчальних курсів учителі нашої школи організовують освітню діяльність школярів і в нестандартній формі, для якої характерна оригінальна подача матеріалу, зайнятість учнів не тільки при підготовці, але і в проведенні самих уроків, занять через різні форми колективної і групової, індивідуальної роботи, що допомагає їм учитись в атмосфері творчого пошуку.

На етапі формування компетентностей учителі школи використовують віртуальні екскурсії (умовне «відвідування» визначних місць, огляд експонатів різних музеїв, виставок за допомогою мультимедійних ресурсів, Інтернету, яке організовує учитель- «екскурсовод» або учні, виконуючи ролі екскурсоводів, репортерів, дослідників, енциклопедистів), уроки –подорожі (учні сидять за партами і одночасно подорожують за допомогою вказівок і порад учителя, відчуваючи себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими науковцями, які вирішують важливу проблему, самі роблять висновки, підсумки-узагальнення), інтегровані уроки (це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів, вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища), уроки– кейси (з використанням необхідної сукупності матеріалу, взятого з різних предметів з метою формування цілісної картини про явище чи об’єкт, який вивчається), уроки-взаємонавчання (учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко, потім організовується групова робота над новим матеріалом з метою засвоєння його на уроці, в ході якої учень-консультант навчає учнів групи, приймає залік й оцінює).

На етапі розвитку компетентностей – уроки-аукціони (пропонується список запитань, які повинні бути «продані» на «аукціоні» і на які всі учні мають знати відповіді, бажаючі «покупці» відповідають на запитання, відповідь можна уточнити, розширити, поглибити, коли запитання повністю «куплене», ведучий називає другого «продавця» і так поки всі запитання не будуть з’ясовані), уроки-практикуми (учні працюють у парах або індивідуально за інструкцією або алгорит­мом, що запропоновані вчителем (виміри на місцевості, робота зі схемами, ознайомлення із приладами й механізмами, прове­дення дослідів і спостережень тощо), навчально-практичні заняття неекспериментального характеру (на яких учні самостійно, але за спрямовувального керівництва й періодичного кон­тролю вчителя, виконують певні види робіт, що передбачають набуття вмінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності, а також розширення, поглиблення й узагальнення знань і формування наукового світогляду учнів через розв’язування задач, роботу з літературою), уроки-ділові ігри (на таких уроках визначаються конкретні проблеми з теми, що вивчається. Вирішення цих проблем мають запропонувати учні – учасники гри, виконуючи свої ролі), конференції (відбувається ознайомлення з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками), дебати (різновид дискусії. Дебати дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дебатів повинні вміти подати аргументи «за» і «проти» обговорюваної ідеї, переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої логіки), дослідження (це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу, що забезпечує виховання творчої особистості, розвиток творчих задатків учнів, вчить їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці), уроки - захисти проектів (робота над проектом передбачає самостійну практично-дослідницьку і послідовно-логічну діяльність учня (групи учнів) над зарані визначеною темою чи проблемою. Працюючи над проектом, учні вчаться знаходити власний шлях розв’язання поставленої задачі, користуватися різними джерелами інформації, аналізувати отриману інформацію, відбирати найкорисніше, що допоможе вирішити проблему).

На етапі перевірки та оцінювання досягнення компетентностей – уроки-заліки (це форма перевірки досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета за переліком питань, що охоплюють основний зміст розділу (закони, теорії, ідеї, алгоритми), та диференційованими завданнями практичного й теоретичного характеру), практичні та лабораторні заняття (безпосередньо пов’язані з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв’язуванням задач з використанням спостережень та дослідів), уроки-змагання (квести).

На етапі корекції основних компетентностей - уроки-семінари (основними елементами даного уроку є оволодіння учнями знаннями певної теми, підготовка реферативних повідомлень з конкретних питань та підготовка дискусійних запитань до аудиторії), диспути (передбачають розгляд, дослідження, дискусію учнів на уроці навколо конкретної проблемної ситуації певної теми з метою правильного її вирішення), оглядові консультації (форма навчання, у процесі якої учень отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем,можуть бути індивідуальними або груповими).

Такий підхід в реалізації освітньої програми зумовлений необхідністю формування компетентностей через діяльнісну спрямованість навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися – головні завдання нашої школи. На нашу думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні технології навчання.

Упровадження нетрадиційних педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.

Використання комп’ютерних технологій у нашій школі не тільки допомагає організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більший зворотний зв’язок.

Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях – умінь. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу «учень-комп’ютер».

Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя і учня в усіх видах діяльності.

Проектна діяльність також є методом активізації навчально-пізнавальної активності. Цьому сприяє висока самостійність учнів у процесі підготовки проекту. Учитель, який виступає координатором, лише спрямовуючи діяльність учня, який досліджує обрану тему, збирає найповнішу інформацію про неї, систематизує, отримані дані і представляє їх, використовуючи різні технічні засоби, в тому числі, і сучасні комп’ютерні технології.

Технології, які об’єднуються назвою «Портфоліо учня», сприяють формуванню необхідних навичок рефлексії, тобто самоспостереженню, роздумів. «Портфоліо учня» – інструмент самооцінки власного пізнавального, творчої праці, рефлексії його власної діяльності.

Метод інтеграції, який сприяє формуванню міжпредметних понять, визначає характер міжпредметних зв’язків за фактором часу (попередні зв’язку, перспективні, синхронні), дозволяє здійснювати міжпредметну координацію змісту навчального матеріалу з метою його оптимізації (усунення дублювання, різночитання, хронологічної неузгодженості). Даний метод дозволяє адаптувати зміст навчальних програм до можливостей конкретних учнів, створює сприятливі умови для розвитку особистості кожного учня, формування позитивної мотивації навчання, адекватності самооцінки, максимально можливої успішності навчання.

Інноваційні методи у викладанні – це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи - це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.

1.10.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту»система забез­пе­чення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Складовими системи забезпечення якості освіти є: система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); система зовнішнього забезпечення якості освіти; система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в ЗЗСО поєднує: стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти; систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників; критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО є: оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі; постійний моніторинг змісту освіти; спостереження за реалізацією освітнього процесу; моніторинг технологій навчання; моніторинг ресурсного потенціалу школи; моніторинг управління ресурсами та процесами; спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи; контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів; розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні (стаття 41 Закону України «Про освіту»).

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти (стаття 26 Закону України «Про освіту»).

Визначення цілей, принципів, напрямів, критеріїв внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО здійснено відповідно до стандартів і рекомендацій, розроблених Державною службою якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти охоплює ключові аспекти основних заходів, спрямованих на налагодження та постійне вдосконалення процесів у ЗЗСО для забезпечення ним якості освітньої діяльності та якості освіти і спрямована на досягнення таких цілей: формування спільного та кращого розуміння якості освіти та освітньої діяльності ЗЗСО; створення можливостей для забезпечення і постійного підвищення якості повної загальної середньої освіти та освітньої діяльності; отримання об’єктивної інформації щодо якості освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти; побудова основи для самоаналізу, самооцінювання та зовнішнього оцінювання закладів загальної середньої освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти ґрунтується на таких принципах забезпечення якості в системі повної загальної середньої освіти:

1. Урахування освітніх потреб і очікувань – передбачає орієнтацію на потреби й очікування здобувачів освіти (дитиноцентризм), а також урахування очікувань інших учасників освітнього процесу та зацікавлених сторін, суспільства.

2. Органічна єдність заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом – не передбачає створення додаткових видів діяльності для будь-кого з учасників освітнього процесу; система забезпечення якості освіти має бути природною і невід’ємною складовою діяльності закладу освіти.

3. Відповідальність та взаємозалежність – означає, що основну відповідальність за якість освіти несуть заклади освіти. Цю відповідальність поділяють також усі залучені сторони. Функціо­ну­вання і розвиток закладу освіти визначається співвідношенням і характером зовнішніх і внут­рішніх дій, спрямованих на забезпечення якості освіти та вдосконалення освітньої діяльності. Вза­ємо­зв’язок усіх внутрішніх чинників і складових діяльності закладу освіти (цілі, людські та матеріальні ресурси тощо), добровільність прийняття зобов’язань та обов’язковість виконання до­мов­леностей).

4. Відкритість і прозорість – відкритий доступ до інформації про процеси, що відбуваються у закладах освіти, якість їхньої освітньої діяльності та якість освіти.

5. Довіра – передбачає позитивні взаємини між усіма зацікавленими і залученими сторонами, впевненість у порядності й доброзичливості одне одного.

6. Підтримка культури якості – визначає налаштування усіх процесів для спільного досягнення мети щодо забезпечення високої якості освіти, формування відповідно зорієнтованої системи цінностей та принципів.

Оцінювання якості освітньої діяльності ЗЗСО здійснюється за такими напрямами:

1.Оцінювання освітнього середовища закладу освіти

2. Система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти

3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

4. Управлінські процеси закладу освіти

Кожен напрямпередбачає дотримання стандартів і визначення критеріїв для самооці­ню­вання. У нашій освітній програмі виходимо з розуміння стандартуякпевного положення ЗЗСО щодо забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. Критерії розглядаємо як інструмент для оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти та її окремих компонентів.

Напрям 1 «Оцінювання освітнього середовища закладу освіти» передбачає дотрима­ння таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

1.1. Освітнє середовище забезпечує комфортні та безпечні умови навчання та праці

Критерії для самооцінювання:

1.1.1. У закладі освіти дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті.

1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

1.1.3. Дизайн освітнього середовища закладу освіти функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі.

1.1.4. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

1.1.5. Педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

1.1.6. У закладі освіти створено умови для здорового харчування.

1.1.7. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

1.1.8. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Стандарт 1.2. Освітнє середовище закладу освіти вільне від будь- яких форм насильства та дискримінації

Критерії для самооцінювання:

1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу.

1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

1.2.3. Керівництво закладу освіти, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви.

1.2.4. У закладі освіти організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.

1.2.5. Заклад освіти взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

Стандарт 1.3. У закладі освіти сформовано інклюзивне, розвивальне та мотивуюче до навчання освітнє середовище

Критерії для самооцінювання:

1.3.1. Приміщення, територію закладу освіти облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.

1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетент­ностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.

1.3.5. Бібліотека функціонує як інформаційний центр закладу освіти.

Напрям 2 «Система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

Стандарт 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

Критерії для самооцінювання:

2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.

2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Стандарт 2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Критерії для самооцінювання:

2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів і динаміки навчальних досягнень учнів.

2.2.2. У закладі освіти створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

2.2.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у закладі спрямоване на відстеження їх індивідуального прогресу.

Стандарт 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Критерії для самооцінювання:

2.3.1. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.

2.3.2. Заклад освіти формує у здобувачів освіти свідоме та відповідальне ставлення до результатів власної освітньої діяльності.

2.3.3. Заклад освіти сприяє самооцінюванню та взаємооцінюванню здобувачів освіти.

Напрям 3 «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

Стандарт 3.1. Педагогічні працівники закладу освіти планують свою діяльність та прогнозують її результати, використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями

Критерії для самооцінювання:

3.1.1. Педагогічні працівники здійснюють планування своєї діяльності з урахуванням умов і специфіки роботи закладу, аналізують результативність планування.

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, форми організації освітнього процесу, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до освітньої програми.

3.1.3. Педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують.

3.1.4. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес вихо­вання, який формує загальнолюдські цінності, патріотизм.

Стандарт 3.2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників

Критерії для самооцінювання:

3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації у різних формах, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.2.2. Педагогічні працівники беруть участь в експериментальній роботі, інноваційних освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

3.2.3. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

3.2.4. Педагогічні працівники створюють освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо), навчальні програми, освітні проекти, технології, поширюють педагогічний досвід.

Стандарт 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Критерії для самооцінювання:

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно зорієнтованого навчання.

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками з питань удосконалення освітньої діяльності учнів та закладу освіти, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці педагогічних працівників.

Стандарт 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Критерії для самооцінювання:

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

3.4.2. Педагогічні працівники забезпечують дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, у тому числі через систему оцінювання.

Напрям 4 «Управлінські процеси закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

Стандарт 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

Критерії для самооцінювання:

4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію розвитку закладу освіти, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу.

4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі розроблених та оприлюднених стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання закладу освіти.

4.1.5. Розподіл обов’язків та повноважень між керівництвом закладу освіти забезпечує ефективне управління закладом освіти, сприяє вдосконаленню якості освітньої діяльності.

4.1.6. У закладі освіти наявна система інформаційного забезпечення (у тому числі електронний документообіг) та створене автоматизоване середовище для роботи з даними.

Стандарт 4.2. У закладі освіти створена та підтримується атмосфера довіри, інформаційної прозорості, конструктивної співпраці між учасниками освітнього процесу та громадою

Критерії для самооцінювання:

4.2.1. Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення психологічно комфортного середовища яке забезпечує конструктивне спілкування учасників освітнього процесу та сприяє формуванню їх взаємної довіри.

4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацією про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах

4.2.3. Керівництво закладу освіти на основі розробленого та оприлюдненого положення про академічну доброчесність, забезпечує дотримання його вимог, виявляє порушення та вживає заходів для протидії їм.

Стандарт 4.3. Керівництво закладу освіти здійснює раціональний добір кадрів, забезпечує належні умови праці та можливості для професійного розвитку працівників

Критерії для самооцінювання:

4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педаго­гіч­них та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

4.3.2. Керівництво закладу освіти через систему матеріального та морального заохочення мотивує працівників до якісної роботи, у тому числі педагогічних працівників до саморозвитку, здійснення методичної, інноваційної, дослідно- експериментальної роботи

4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Стандарт 4.4. Організація освітнього процесу, у тому числі прийняття управлінських рішень, здійснюється на засадах людиноцентризму

Критерії для самооцінювання:

4.4.1. У закладі освіти дотримуються права учасників освітнього процесу.

4.4.2. Керівництво закладу освіти комунікує з учасниками освітнього процесу та громадою.

4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самовряду­вання, сприяє здобувачам освіти у виявленні громадянської активності та ініціативи, взаємодії з місцевою громадою.

Внутрішня система забезпечення якості освіти ЗЗСО функціонує відповідно до Поло­ження про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗЗСО (розроблено на основі положень Закону України «Про освіту».

1.11.Використані ресурси

У процесі розроблення освітньої програми використано положення законів України «Про освіту» (зі змінами), «Про загальну середню освіту» (зі змінами), наказів Міністерства освіти і науки України щодо типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти, а також матеріали освітніх програм ЗЗСО, представлені в переліку, зокрема:

освітня програма закладу загальної середньої освіти Білоцерківської загально­освітньої школи І-ІІІ ступенів №17 Білоцерківської міської ради Київської області на 2018/2019 навчальний рік / автори програми: Грушник Б.В., Бєлаш О.П., Новохацька Л.В., Черниш О.М.;

освітня програма закладу загальної середньої освіти Білоцерківського навчально-виховного об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 – дитячо-юнацький спортив­но-оздоровчий клуб» Білоцерківської міської ради Київської області на 2018/2019 навчальний рік / автори програми: Слободя­нюк Н.Г., Якушко В.М., Орленко О.С.

Перелік нормативно-правових документів, інформаційних ресурсів, викорис­та­них у процесі розроблення освітньої програми:

1. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності: стандарти та рекомендації. – Київ, 2019. – 18 с.

2. Закон України «Про загальну середню освіту» (зі змінами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/651-14.

3. Закон України «Про освіту» (зі змінами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page.

4. Концепція Нової української школи / упорядн. : Гриневич Лі­лія, Елькін Олександр, Калашнікова Світлана та ін. / заг. ред. Грищенка Михайла ; Міністерство освіти і науки України. – К., 2016. – 40 с.

5. Лист МОН України №1/11-5966 від 01.07.2019 «Про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році».

6. Лист МОН України №1/9-365 від 10.06.2019 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році».

7. Лист МОН України №1/9-414 від 27.06.2019 «Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».

8. Лист МОН України від 26.06.2019 № 1/9-409 “Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р.”.

9. Лист МОН України від 05.08.2019 № 1/9-498 “Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти у 2019/2020 н.р.”

10. Методичний порадник: організація та зміст освітньої діяльності у 2019/2020 навчальному році : інформаційно-методичний збірник / за заг. ред. Н.М.Бендерець, О. В. Матушевської . – Біла Церква: КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», 2019.

11. Наказ МОН України №536 від 23.04.201 «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти».

12. Наказ МОН України №1407 від 23.10.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»

13. Наказ МОН України №1539 від 24.11.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів та польської мови для учнів 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

14. Наказ МОН України №236 від 21.02.2019 «Про внесення змін до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

15. Наказ МОН України №804 від 07.06.2017 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

16. Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердже­ння ти­по­вих освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів за­галь­ної середньої освіти».

17. Наказ МОН України від 27.12.2018 № 1461 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

18. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».

19. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

20. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

21. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

22. Наказ МОН України від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи«.

23. Освітня програма Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Бердянської міської ради Запорізької області І ступеня (1-4 класи) на 2018/2019 навчальний рік / автори програми : Клименченко Ю.Д. та ін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zosh9.berdyansk.net/osvitni-prohramy-zzso-9-na-2018-2019-n-r.html

24. Освітня програма закладу загальної середньої освіти Білоцерківського навчально-виховного об’єднання «Перша Білоцерківська гімназія – школа I ступеня» на 2018/2019 навчальний рік / автори програми: Смуток Б.М., Потильчак С.Й. та ін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gimnasi1-biltse.com.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=313.

25. Освітня програма закладу загальної середньої освіти Білоцерківського навчально-виховного об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 – дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб» Білоцерківської міської ради Київської області на 2018/2019 навчальний рік / автори програми: Слободя­нюк Н.Г., Якушко В.М., Орленко О.С. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.school15.org.ua/osvitniy-protses/osvitnya-programa/.

26. Освітня програма закладу загальної середньої освіти Білоцерківської загально­освітньої школи І-ІІІ ступенів №17 Білоцерківської міської ради Київської області на 2018/2019 навчальний рік на 2018/2019 навчальний рік / автори програми: Грушник Б.В., Бєлаш О.П., Новохацька Л.В., Черниш О.М. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://school17.klasna.com/uk/site/our-school.html.

27. Освітня програма Лизогубівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області на 2019/2020 навчальний рік / автори програми: Русанова Н.П. та ін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lyzogubivka.edu.kh.ua/prozoristj_ta_informacijna_vidkritistj_zakladu_osviti/osvitni_programi/osvitnya_programa_i_stupenya_1_klas/.

28. Освітня програма Лизогубівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області на 2019/2019 навчальний рік / автори програми: Русанова Н.П. та ін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lyzogubivka.edu.kh.ua/prozoristj_ta_informacijna_vidkritistj_zakladu_osviti/osvitni_programi/osvitnya_programa_iii_stupenya_10_klas/.

29. Переліки навчальних програм, рекомендованих МОН Украї­ни, для реалізації варіативної складової навчальних планів у 2019/2020 н.р.: інформаційно-методичний збірник / укладач О. В. Матушевська. – Біла Церква: Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київ­ський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів». – 2019. – 68 с.

30. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

31. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі змінами).

32. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами).

33. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами».

34. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами).

35. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (із змінами).

36. Матушевська О.В. Розроблення освітньої програми закладу загальної середньої освіти: методичний посібник / О. В. Матушевська. – Біла Церква: Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київ­ський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів». – 2019. – 144 с.

ЧАСТИНА 2. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Вступ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здіб­ностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та інди­ві­дуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навча­ння в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готов­ністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів: дитино­центро­ваності і природовідповідності; узгодження цілей, змісту і очікуваних резуль­татів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; на­ступ­ності і перспективності навчання; взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем про­грами залежно від умов навчання; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

вільне володіння державною мовою – передбачає уміння усно і пись­мово висловлю­вати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами – передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкуль­турного спілкування;

математична компетентність – передбачає виявлення простих матема­тичних залеж­ностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням матема­тичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі ма­тематичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій – передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припу­ще­ння і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навко­лишній світ шляхом спостереження та дослідження;

інноваційність – передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

екологічна компетентність – передбачає усвідомлення основи еколо­гіч­ного природо­користування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природ­них ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

інформаційно-комунікаційна компетентність – передбачає опанування основою циф­ро­вої грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

навчання впродовж життя – передбачає опанування уміннями і навич­ками, необхід­ними для подальшого навчання, організацію власного навчаль­ного середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних на­вчаль­них цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демо­кратії, справед­ли­вості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей – передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, ак­тивність у житті класу і шко­ли, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних си­туаціях, пов’я­заних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

культурна компетентність – передбачає залучення до різних видів мис­тецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібнос­тей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність – передбачають ініціатив­ність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організо­вувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розу­мі­нням; уміння висловлювати власну думку усно і письмово; кри­тичне та системне мислення; твор­чість та ініціативність; здатність логічно обґрун­товувати позицію; уміння конструктивно керу­вати емоціями; оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми; співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкіль­ний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розви­ток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, до­віль­ності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін.

Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до система­тичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнаваль­ної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інте­лектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самови­ра­ження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збере­ження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здій­сню­ється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відсте­ження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів фор­му­вального характеру. Конт­роль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобу­вача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи само­конт­ролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інте­ре­су, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бально­му) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудо­ву­вати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути макси­маль­но можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу здійснюється відповідно до положень наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних реко­мендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі».

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти (наказ МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження порядку проведення державної підсумкової атестації»).

Моніторингове дослідження якості початкової освіти проводиться відповідно до під­пунктів 3, 5, 6 пункту 14 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання тa моні­торингу якості освіти, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніто­рин­гу якості освіти» (зі змінами), Програми загальнодержавного моніторин­го­вого дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної ком­петентностей випускників початкової школи закладів загаль­ної середньої освіти», за­твер­дженої наказом Міністерства освіти і науки України від 29 грудня 2016 року № 1693 «Деякі питання загально­державного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20 березня 2018 року № 256), наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2019 року № 265 «Про затвердження Плану заходів із реалізації загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти «Стан сформо­ва­ності читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти» у 2019 році» та інших нормативно-правових актів.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, міському/районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

2.1. Освітні програми. Загальний обсяг навчального навантаження

Учні перших-других класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою (О.Я. Савченко), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», розробленою відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).

Учні 3-4-х класів навчатимуться у 2019/2020 навчальному році за Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», типовими освітніми програмами, розробленими на його основі та затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 №407.

З 2020/2021 навчального року учні 3-4-х класів навчатимуться за Типовими освітніми програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами), і затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 27.12.2018 № 1461 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

1 клас	805 годин
2 клас	875 годин
3 клас	910 годин
4 клас	910 годин

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах початкової школи.

2.2. Навчальний план. Перелік навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

Навчальний план

для учнів 1-2 класів з українською мовою навчання на 2019/2020 навчальний рік

Назва освітньої галузі	Назва предмета	Кількість годин на тиждень у 1 класі	Кількість годин на тиждень у 2класі
Інваріантний складник
Мовно-літературна (іншомовна освіта)	Українська мова і літера­ту­ра (навчання грамоти, 1 клас)	6	6
	Іноземна мова	2	3
Математика	Математика	3	3
Природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична	Я досліджую світ***	7	8
Технологічна	Дизайн і технології	-	-
Інформатична	Інформатика	-	-
Мистецька	Мистецтво*	2	2
Фізкультурна	Фізична культура**	3	3
Варіативний складник
Додаткові години на ви­вче­ння предметів освітніх галу­зей, курсів за вибором, про­ве­дення індивідуальних кон­сультацій та групових занять		1
Усього		19+3	21+3
Гранично допустиме тижне­ве на­вчальне навантаження здобува­ча освіти		20	22
Сумарна кількість навчаль­них годин інваріантного і ва­рі­а­тив­ного складників, що фінансу­ється з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		23	25

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Освітні галузі навчального плану для перших класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети.

Освітня галузь «Мовно-літературна» представлена інтегрованим курсом «Навчання грамоти» і окремим предметом «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математична», «Технологічна», «Фізкультурна» реалізу­ються через окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Дизайн і техно­ло­гії», «Фізична культура».

Освітні галузі «Природнича, соціальна, здоров’язбережувальна та істо­рична» представ­ле­ні інтегрованим курсом «Я досліджую світ».

Освітня галузь «Мистецька» реалізовується двома предметами – «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» .

Для учнів 1-х класів за рахунок годин варіативного складника збільшено обсяг часу (по 1 годині ) на вивчення інтегрованого курсу «Навчання грамоти».

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» здйснюється поділ класів на групи при вивченні предмета «Іноземна мова». 

Навчальний план

для учнів 3-4 класів з українською мовою навчання на 2019/2020 навчальний рік

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень за ступенями навчання
		3		4
ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)	Українська мова (навчання грамоти)	- -
	Українська мова	4/3		4/3
	Літературне читання	3/4		3/4
	Іноземна мова (англ.)	2		2
Математика	Математика	4		4
Природознавство	Природознавство	2		2
Суспільствознавство	Я у світі	1		1
Мистецтво	Музичне мистецтво	1		1
	Образотворче мистецтво	1		1
Технології	Трудове навчання	1		1
	Інформатика	1		1
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1		1
	Фізична культура	3		3
Разом			21+3	21+3
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня		23		23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету		26		26

*Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів початкових класів, але обов’язково фінансуються

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних пла­нах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання» , «Іноземна мова».

У другому, третьому і четвертому класах навчальний предмет «Українська мова» реалізується таким чином:

І семестр – 4 години – українська мова, 3 години – літературне читання;

ІІ семестр – 3 години – українська мова, 4 години – літературне читання.

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами – «Обра­зотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

2.3. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

2.4.Очікувані результати навчання здобувачів освіти за освітніми галузями

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Упродовж навчання учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях і навичках.

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова і літературне читання

Пояснювальна записка

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засо­бами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, куль­турного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдо­ско­налювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийо­мів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, на­вчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, ви­слов­лювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтер­претувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;

4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

1 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них; виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції; слухає й розуміє коротке монологічне висловлення; відповідає на запитанняза змістомпрослуханого (хто? що? де? коли? як?); розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався; ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого; розповідає, що зацікавило в усному повідомленні; відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей; вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення; самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему; уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання; користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням); дотримується правил спілкування з людьми різного віку; використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо); регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; повторюєуслід за вчителемзразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей; переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя	Сприймання усної інформації. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Оцінювання усної інформації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. Створення усних монологічних висловлень
Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами); виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення; правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки); читає і називає нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання); виділяє в структурі тексту заголовок; пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках); виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за обсягом і нескладних текстів: пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання за змістом прочитаного; пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя); переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя; висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили; читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки); має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет; розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті; знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст; знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі); розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту); дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого); пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу); відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати; називає своїх улюблених літературних героїв	Формування і розвиток навички читання. Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів. Аналіз та інтерпретація змісту тексту. Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного. Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації. Робота з дитячою книжкою. Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності: – твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.), – доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси; – науково-художні дитячі тексти; – дитяча періодика; теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог; розрізняє друковане і рукописне письмо; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту; пише під диктування слова, речення з 3-4 слів; добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя); складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя); дотримується культури оформлення письмових робіт; перевіряє написане; виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя	Формування і розвиток навички письма. Створення власних письмових висловлень. Перевірка письмових робіт
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні; бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів; розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів	Робота з медіапродукцією
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння; правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки; відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції); пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків; має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви; позначає мовні звуки буквами на письмі; правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються; правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків; відтворює алфавітні назви букв; має уявлення про склад, вимовляє слова по складах; пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові; поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок; має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу; розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові; правильно наголошує загальновживані слова; пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ; має уявлення про номінативну функцію слова; співвідноситьслово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа; розрізняє близькі й протилежні за значенням слова; розпізнає слова, які мають кілька значень; доповнює тематичні групи слів; встановлює відповідність між родовою і видовими назвами; упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя); ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя); має уявлення про речення; розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці); визначаєкількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів; інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки); дотримується правила вживання великої літери на початку речення; доповнює речення 1-2 словами за змістом; складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему; має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення); добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя); визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляєїх межі за графічними орієнтирами	Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова. Позначення звуків буквами. Вправляння у поділі слів на склади. Дослідження ролі наголосу в словах. Спостереження за лексичним значенням слів. Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами. Дослідження і конструювання речень. Дослідження тексту.

2 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них; виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою; відповідає на запитання за змістом прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення; відтворює основний зміст усного повідомлення; вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами; висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту; розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст; пояснює, чому щось подобається, а щось ні; бере участь у розігруванні діалогів за змістоммалих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи; вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення; користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами); дотримується правил спілкування; використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо); регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення); створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя; впевнено висловлює свої думки	Сприймання усної інформації. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Оцінювання усної інформації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. Створення усних монологічних висловлень
Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти; виявляє початкові уміння читати мовчки; пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях; знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя); правильно інтонує прості речення будь-якого виду; користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту (самостійно та за завданням учителя); самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші жанрові особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій; самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації; виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння; виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя); пояснює, які, де, коли відбулися події; визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного; перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті; встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами; ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння; розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя); передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки; пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя); розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту; пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом; передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності); імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань; бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань; знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання; знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем; здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях; виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо); аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності; застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді; перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо); розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх називає; передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами; розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник; добирає для читання дитячі книжки на відповідну тему: казки про тварин, пригоди, фантастика та ін.; визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір; перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого розуміння змісту та вдосконалення навички читання; має уявлення про жанри й теми дитячого читання; називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження; називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів; називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу	Формування і розвиток навички читання. Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів. Аналіз та інтерпретація змісту текстів. Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного. Робота з різними джерелами і видами інформації. Робота з дитячою книжкою. Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності: – твори усної народної творчості, дитячий фольклор; – твори відомих письменників-класиків України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей; – художня вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси; – науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники; – дитяча періодика; теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику, про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв; дотримується свідомо гігієнічних правил письма; дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення; розташовує слова й віршові строфи в колонку; записує слова в таблицю; обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.); обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо); відновлює деформований текст з 3-4 речень; створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему; перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст; виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя); удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)	Формування і розвиток навички письма. Створення власних письмових висловлень. Перевірка й редагування текстів
Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає й обговорює прості медіапродукти; обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться; визначає, кому і для чого призначений медіапродукт; пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах; висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами); створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб	Робота з медіапродукцією
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
аналізує звуко-буквений склад слова; експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово; правильно вимовляєслова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим; правильно вимовляє й записує слова з апострофом; правильно наголошує загальновживані слова; експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом; ділить слова на склади; переносить слова з рядка в рядок складами; не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою; правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом; правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт; розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру; користується алфавітом у роботі з навчальними словниками; розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням; розрізняє пряме й переносне значення слів; пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя); розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну групу 2-3 словами; доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні; розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?; правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах; змінює іменники за числами (один – багато); впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті; утворюєсловосполучення іменників з прикметниками; добирає до відомого предмета відповідні ознаки; впізнає слова-назви дій, ставить до них питання; добирає влучно дієслова для висловлення власних думок; розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?; утворює словосполучення числівників з іменниками; розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання; добираєсамостійно4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?; розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови); упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів; пов’язує між собою слова за допомогою службових слів; розпізнає речення за його основними ознаками; пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування; правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень; використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма; поширює речення словами за поданими питаннями; складає і записує речення за малюнком, на задану тему; розпізнає текст за основними ознаками; розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення; добирає заголовок до тексту; визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку; знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль; складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя; використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів; перевіряє і вдосконалюєвласні тексти, усуваючи лексичні повтори	Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання. Користування правилами переносу слів. Користування алфавітом. Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні. Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях. Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення. Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях. Дослідження числівників і використання їх у мовленні. Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел. Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні. Дослідження і конструювання речень. Дослідження і складання текстів. Удосконалення текстів

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» спрямована на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

1 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Числа, дії з числами. Величини
відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами; визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа; порівнює числа різними способами; виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел; розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання; прогнозує результат додавання та віднімання; володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10; використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання; коментує виконання обчислень; знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане; розуміє сутність різницевого порівняння чисел; знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше; користується в обчисленнях переставним законом додавання; встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень; визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість; використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень); додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини; користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин; користується годинником (у межах цілих годин) і кален­дарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо; оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-про­дажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.)	Числа 1 – 10. Число 0. Десяток. Числа 11 – 100. Арифметичні дії додавання і віднімання. Додавання і віднімання чисел у межах 10. Назви компонентів та результатів додавання і віднімання. Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння. Переставний закон додавання. Взаємозв’язок між додава­нням і відніманням. Знаходження невідомого доданка. Величини: довжина, маса, місткість, час. Гроші
Вирази, рівності, нерівності
читає і записує математичні вирази: сума і різниця; обчислює значення виразів на 1 – 2 дії; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами	Сума. Різниця. Вирази на 1 – 2 дії. Числові рівності і нерівності.
Геометричні фігури
розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками; співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур; моделює геометричні фігури; вимірює довжину відрізка; креслить відрізки заданої довжини	Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана. Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.
Математичні задачі і дослідження
розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій; створює допоміжну модель задачі різними способами; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі; складає прості сюжетні задачі; виконує елементарні дослідження математичних закономір­нос­тей з допомогою вчителя	Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі. Навчальні дослідження
Робота з даними
читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці; вносить дані до схем; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.	Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.
Додаткові теми: Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єк­тів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація). Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд. Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими. Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань. Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання. Симетрія в геометричних фігурах. Коло. Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць. Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника. Задачі на знаходження суми трьох доданків. Задачі з логічним навантаженням. Лінійні діаграми, таблиці.

2 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Числа, дії з числами. Величини
відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами; порівнює числа різними способами; визначає розрядний склад двоцифрового числа; подає числа у вигляді суми розрядних доданків; виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел; володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100; обчислює усно зручним для себе способом; прогнозує результат додавання та віднімання; перевіряє правильність обчислень; визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення; коментує виконання обчислень; розуміє сутність дій множення і ділення; використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення; використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел; розуміє неможливість ділення на нуль; застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення; обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці; прогнозує результат множення і ділення, перевіряє правильність обчислень; знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане; розуміє сутність кратного порівняння чисел; обчислює результат кратного порівняння чисел; визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення; коментує виконувані дії; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв, година – год, доба, тиждень); користується інструментами для вимірювання величин; користується годинником і календарем для визначення часу та планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо; оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовує їх короткі позначення	Нумерація чисел першої сотні Додавання і віднімання чисел у межах 100. Знаходження невідомого компонента дії віднімання Арифметичні дії множення і ділення. Назви компонентів та результатів множення і ділення. Взаємозв’язок між множенням і діленням. Переставний закон множення. Особливі випадки множення і ділення. Табличне множення і ділення. Збільшення або зменшення числа у кілька разів. Відношення кратного порівняння. Знаходження невідомого компо­нен­та дій множення і ділення Величини: довжина, маса, місткість, час. Гроші
Вирази, рівності, нерівності
записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; встановлює залежності між компонентами і результатом арифметично дії; застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками	Числові вирази. Буквені вирази. Числові рівності. Числові нерівності
Геометричні фігури
розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками; співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур; називає елементи геометричних фігур; моделює геометричні фігури; креслить відрізки заданої довжини; будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку; розрізняє круг і коло; вимірює сторони геометричних фігур; обчислює довжину ламаної, периметр многокутника	Геометричні фігури об’ємні та плоскі. Прямокутник. Квадрат. Круг. Коло.
Математичні задачі і дослідження
розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом; створює допоміжну модель задачі різними способами; обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання; планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі; створює математичну модель задачі; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі; шукає різні способи розв’язування (розв’язання задачі); складає сюжетні задачі на одну і дві дії; виконує елементарні дослідження математичних закономір­ностей і залежностей з допомогою вчителя	Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані. Навчальні дослідження
Робота з даними
виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах; вносить дані до таблиць; визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях.	Виділення і впорядкування даних за певною ознакою
Додаткові теми: Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо). Таблиця Піфагора. Подвійні числові нерівності. Рівняння з одним невідомим. Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси. Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць

Громадянська, історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича освітні галузі.

Інтегрований курс «Я досліджую світ»

Пояснювальна записка

Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегро­ваному курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах од­нієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соці­аль­ного досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, цін­нісні орі­єнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької пове­дінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, пред­метів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робо­та, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров’я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);

– виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам’ятних дат і подій;

– розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуа­ці­ях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

– створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення еколо­гічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина»(пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізна­ння свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв’язок об’єктів і явищ природи; руко­твор­ний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інте­гро­ваний та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидак­тич­ний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рі­вень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового роз­витку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв’яз­ку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в жи­ттє­вих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об’єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, по­етап­ного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослід­ниць­ку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом: визначення цілей навчання; створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей); структурування програми за темами; вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання; розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» перед­ба­чають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як-от:

– дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

– дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

– дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

1 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти		Зміст навчання
Людина
усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот; розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»; володіє найпростішими гігієнічними навичками, навич­ками самообслуговування; описує можливі ризики для життя і здоров’я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності; досліджує свій організм		Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці. Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина серед людей
цікавиться минулим своєї сім’ї; розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде); знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією; знає, хто працює в школі; має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві; доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності; розрізняє вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності; має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших; використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших	Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громад­ських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.
Людина в суспільстві
знає назву країни, її столицю; має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам’ятки свого краю; виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту країни; орієнтується у найближчому просторі; долучається до корисних справ громади		Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина і світ
має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією; наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства		Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами. Досліди, спостереження в природі. Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.
Людина і природа
розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об’єкти; розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів, розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності; групує об’єкти природи за однією ознакою; встановлює найпростіші взаємозв’язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколиш­нім середовищем, між природними умовами та госпо­дар­ською діяльністю людей; розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити; досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо); використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля; розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні; називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла; дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим; бере посильну участь в природоохоронній діяльності		Що належить до природи. Жива і нежива природа. Сонце і його вплив на живу і неживу природу. Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року. Дослідження властивостей тіл природи. Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини. Охорона і збереження природи.

2 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Людина
розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання; описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших; розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі; ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки; пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі; визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються; досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки; досліджує зміни, що відбуваються з людиною	Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпеч­на поведінка. Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень.
Людина серед людей
пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших; доречно вживає слова чемності; надає допомогу, коли просять та звертаються по неї; висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ; добирає докази до своїх висновків; не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших; співпрацює в групах для досягнення спільних цілей	Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.
Людина в суспільстві
розпізнає державні символи України, шанобливо ставить­ся до них; розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб; розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення; дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів	Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення. Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина і світ
має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного став­ле­ння до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші краї­ни і народи; на конкретних прикладах доводить важливість взаємо­зв’яз­ків і взаємодії між країнами; виявляє доброзичливе ставлення до людей інших націо­нальностей, до їхніх культур і звичаїв	Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення. Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору.
Людина і природа
має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року; називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин; наводить приклади зв’язку людини і природи; розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп; розрізняє форми земної поверхні; класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи; визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання; виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості по­вітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місце­вос­ті; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; ви­зна­чає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень; фіксує результати досліджень доступними способами і робить висновки; дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації; застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях; наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела; робить висновок: природа потребує охорони; бере посильну участь в природоохоронній діяльності.	Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення. Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин. Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами. Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба. Вплив Сонця на сезонні явища в природі Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року. Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв’язок людини і природи. Червона книга України. Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості. Використання рукотворних матеріалів у побуті. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Пояснювальна записка

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світо­глядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

– формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

– формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

– формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

– розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями.

Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням):

Рівні навчання Засоби та об’єкти навчання Змістові лінії	2 клас	3 клас	4 клас
	Графічний редактор	Текстовий редактор	Середовище програмування
Інформація. Дії з інформацією	☼	☼	☼, зокрема пошук інформації у мережі Інтернет
Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією	☼	☼	☼
Комп’ютерні програми. Меню та інструменти	☼	☼	☼
Об’єкт. Властивості об’єкта	☼	☼	☼
Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання.	☼	☼	☼
Алгоритми	☼	☼	☼

2 клас

Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовища Scratch

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Інформація. Дії з інформацією
пояснює значення інформації для життя людини, наводить при­кла­ди із власного досвіду; наводить приклади значення інформації для себе особисто; називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища; наводить приклади інформації у різних видах: текстовій, графіч­ні, звуковій тощо; розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фанта­зію; використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих; оцінює результати своїх навчальних досягнень	Навколишній світ та інформація. Види інформації за способом подання.
Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією
розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інстру­мен­ти для виконання дій з інформацією; наводить приклади технічних засобів, що допомагають пере­да­ва­ти інформацію, поширювати інформацію; використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі; пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої; звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера; оцінює результати своїх навчальних досягнень	Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією.
Об’єкт. Властивості об’єкта
Учень/учениця: називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей; описує об’єкт називаючи його властивості та їх значення; порівнює об’єкти за значеннями властивостей; спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості; наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям; оцінює результати своїх навчальних досягнень	Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей. Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта)
Комп’ютерні програми. Меню та інструменти
запускає знайомі програми; завершує роботу з програмою; називає інструменти малювання у графічному редакторі; обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату; створює не складні малюнки за зразком; створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей; вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора; виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків; пропонує власні кольорові рішення малюнка; пояснює добір кольорів; оцінює результати своїх навчальних досягнень	Меню комп’ютерної про­гра­ми. Огляд різних прикладів меню. Інструменти ком­п’ю­тер­них програм. Графічний редактор. Ін­стру­менти графічного ре­дак­тора та їх налашту­вання. Створення та реда­гу­ва­ння нескладних малюн­ків. Добір кольоро­вої гами малюнка. Збереження малюнків
Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання
об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей; створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач; виділяє та переносить фрагменти малюнка; створює графічні відповіді до навчальних завдань; знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі; визначає закономірність об’єктів; відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю; оцінює результати своїх навчальних досягнень	Перенесення фрагментів малюнка. Виділення і впорядку­ва­ння даних за певною ознакою. Прості та складені сю­жет­ні геометричні задачі. Копіювання фрагментів малюнка.
Лінійні алгоритми
Учень/учениця: визначає послідовність кроків для виконавців; знаходить помилки у алгоритмах; визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення; створює малюнок за лінійним алгоритмом; пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень; оцінює результати своїх навчальних досягнень	Створення малюнків за готовими алгоритмами Складання власних графічних алгоритмів
Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів.

Технологічна освітня галузь

Дизайн і технології

Пояснювальна записка

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

– виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

– набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

– вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

– формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лі­ніями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середови­ще техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потен­ці­алу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів пра­ці; дизайнерське проектування – моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок ор­га­нізації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; по­етап­не виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оціню­ вати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

1 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст освіти
Інформаційно-комунікаційне середовище
спостерігає за природними об’єктами; збирає і заготовляє природні матеріали; дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять; організовує робоче місце; виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих; розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва; описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.); називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі; розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик; пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо); розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень; читає елементарні графічні зображення; складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з дета­лей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі	Природне середовище України. При­род­ні матеріали рідного краю. Правила внутрішнього розпорядку, без­пеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та присто­сува­ння. Вироби з природних матеріалів. Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.). Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.). Елементи графічної грамоти. Види конструкторів, навчальних набо­рів (LEGO, мозаїка, конструктор із дере­ва, металу, магнітний, банчемс тощо)
Середовище проектування
продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці; вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя; пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу; розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги); здійснює розмічання ліній на папері і картоні; описує усно модель спроектованого виробу; пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стріч­ками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намисти­на­ми тощо); добирає матеріали для моделювання, конструювання та виго­товлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні); розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виро­бів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо); читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих	Виявлення проблеми. Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення. Дизайнерське проектування – моделю­вання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.). Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми
Середовище техніки і технологій
працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотри­муючись безпечних прийомів праці та норм санітарії; виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначе­ною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих; розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх; розміщує деталі виробу на площині; застосовує нероз’ємні з’єднання (склеювання, причіплю­ва­ння /пластилін, глина/ та ін.); оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій; раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих	Ручні інструменти та пристосування, органайзери. Виготовлення виробу за інструкцій­ни­ми картками з графічними зображе­ннями. Технологічні операції з матеріалами (зги­нання, складання, скручування, рва­ння, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо). Раціональне розмічання та обробка матеріалів
Середовище соціалізації
пояснює корисність та естетичність створеного виробу; презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими; долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів; умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим; розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва; виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (за­в’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми твари­на­ми, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, ігра­шок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за на­очним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями	Соціальна цінність виконаного індиві­дуального або колективного проекту. Презентабельність та реклама. Діяльність в групах та середовищі. Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих. Світ професій. Побутове самообслуговування

2 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст освіти
Інформаційно-комунікаційне середовище
досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик); порівнює природні і рукотворні форми; дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки пра­ці та санітарних норм під час занять; організовує робоче місце; створює поетапно композицію та вироби з природних мате­ріалів за зображеннями, зразком або власним задумом; порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно-приклад­ного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функ­ціо­нальними та естетичними властивостями; розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва; розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання; досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик; аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища; моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображе­ннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі)	Природне і штучне середовище. Матеріали. Спостереження, імітація, фантазування. Правила внутрішнього розпорядку, без­пеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моде­лі-аналоги. Характеристики традиційних і сучас­них виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально). Властивості матеріалів (природні мате­ріали, папір, картон, пластилін, полі­мер­на глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.). Конструктори, навчальні набори з гра­фіч­ними зображеннями, інструкцій­ними картками
Середовище проектування
продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими; оцінює проектні ідеї – власні та інших; пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відпо­ві­даючи на запитання дорослих; обдумує план реалізації задуму в матеріалі; прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність; порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги); моделює виріб з елементами фантазування; описує модель свого виробу; пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стріч­ками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намисти­на­ми тощо); добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вто­ри­нні матеріали; використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо); пояснює визначену послідовність виготовлення спроекто­ва­ного виробу за зображеннями	Виявлення проблеми. Вибір об’єкта праці для його проекту­вання і виготовлення. Дизайн-проектування – моделювання та конструювання, зокрема з викорис­та­нням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.). Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’єм­ної форми. Поетапне проектування технології виготовлення виробу
Середовище техніки і технологій
працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотри­му­ючись безпечних прийомів праці та норм санітарії; виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю; здійснює розмічання ліній на папері і картоні розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів; з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій; дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя; раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні	Ручні інструменти та пристосування. Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо). Раціональне використання матеріалів
Середовище соціалізації
обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу; оцінює та презентує результати власної проектно-техно­логічної діяльності; обговорює результати з іншими; долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами; умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища; висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників; виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одя­гом і взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, іграшками, домашніми тваринами, рос­линами, готує та сервірує нескладні страви за наочним при­кладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гос­ти­нно пригощає батьків, друзів тощо	Цінність виконаного проекту для со­ціаль­ної сфери. Презентабельність і реклама. Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі. Світ професій соціальної сфери. Побутове самообслуговування

Мистецька освітня галузь

Мистецтво

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особис­тості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання по­шани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самови­ра­ження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча ді­яль­ність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окрес­люють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мис­тецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпро­візування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цін­ностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери уч­нів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтер­претувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» спрямована на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, кри­тично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних куль­турно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компе­тент­нісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративногопідходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

– усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).

– здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визна­чення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).

– спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мис­тецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компе­тентність);

– самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна ком­пе­тентність);

– формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагне­ння доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

– співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав люди­ни, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

– опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)

– проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

– виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

1 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері; дотримується правил співу (постава, дихання) створює елементарний ритмічний супровід до пісні; виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей); добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, бара­бан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користу­ва­ння), ксилофон тощо); імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нот­ний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, вось­ма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами; розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша; компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний); створює елементарний стрічковий візерунок, прості де­ко­ративні розписи; використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори; змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів; користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (ко­льо­ровими, восковими), пластиліном, фломастерами, па­літрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі; досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі; наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів; працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім ма­теріалом; дотримується правил техніки безпеки; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в яко­му живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів; розуміє правила поведінки в театрі; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); орієнтується у просторі; придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декла­мує тощо), які подобаються; називає свої уподобання у мистецтві	Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення руха­ми характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізо­ва­них образів. Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): ство­рення елементарного ритмічного супро­во­ду до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Використання музичної діяльності для задо­волення та поліпшення емоційного стану. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуаль­них образів. Організація робочого місця. Створення зображень графічними матеріа­ла­ми, фарбами. Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної). Вирізування, конструювання з паперу. Робота з природними матеріалами. Елементарна стилізація форм оздоблюваль­них елементів різних видів декоративно-при­кладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Ліплення з пластичних матеріалів. Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Прикрашення місця, де навчається, живе. Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування. Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).
Сприймання таінтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, доби­рає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (ви­сокий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи; помічає красу в довкіллі; орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм) називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій	Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони ви­кли­кали. Добір із запропонованих слів-ха­рак­теристик, що співзвучні особистим емо­ціям і враженням. Визначення засобів виразності твору мис­тецтва. Порівняння природних форм, образів до­вкі­лля з їх художнім (декоративним) тракту­ванням. Знайомство з деякими видами театру та кі­но­мистецтва. Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення
Комунікація через мистецтво
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); бере участь у колективному виконанні творчого заду­му; у шкільних мистецьких заходах (концертах, ви­став­ках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вра­жень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту ані­маційних фільмів, театральних вистав тощо; дотримується правил творчої співпраці вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано	Презентація та характеристика власних твор­чих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформ­лення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо). Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо). Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

2 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці; дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація); виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит; створює варіанти ритмічного супроводу до пісні; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах; обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користу­вання), ксилофон тощо); придумує образи і створює їх знайомими засобами му­зич­ної виразності; імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти(нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької ді­яль­ності; виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції; складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) у просту композицію (гра­фіч­ну, живописну, декоративну, об’ємну, просторову); відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції; використовує всю площину аркуша; використовує основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо; користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами; дотримується правил техніки безпеки; бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); орієнтується у просторі; дотримується правил поведінки в театрі; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій	Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція). Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізованих образів. Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Малювання графічними матеріалами, фар­бами. Розміщення зображень на аркуші, у про­сторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна). Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення худож­ніх образів. Використання різних ліній, плям, форм, ко­льорів та їх відтінків для створення візу­аль­них образів. Вирізування, конструювання з паперу. Робо­та з природними матеріалами. Елементарна сти­лі­зація форм оздоблюваль­них елементів. Різ­них видів декоративно-при­кладного мис­те­цтва (народна іграшка, розпис, витинанка, пи­санка тощо). Ліплення з пластичних мате­ріа­лів різними прийомами і способами. При­кра­шення місця, де навчається, живе. Орга­нізація робочого місця. Дотримання охай­нос­ті та пра­вил техніки безпеки. Інсцені­за­ція (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування. Від­тво­рення елементарних тан­цю­вальних еле­ментів. Імпровізації засобами пантоміми (мімі­ка, жести). Використання видів мистецької ді­яль­ності для задоволення та поліпшення емо­ційного стану.
Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, доби­ра­ючи із запропонованих слова, які співзвучні особис­тим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (ви­со­кий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інстру­мен­тів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фор­те­піано тощо)), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля; розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматич­ний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація); виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій	Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони ви­кли­кали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емо­ціям і враженням. Визначення засобів виразності твору. Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням. Знайомство з деякими видами театру (ляль­ко­вий, музичний, драматичний), кіно­мис­тецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація). Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.
Комунікація через мистецтво
виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обгово­реннях інформації, отриманої з творів мистецтва; презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); вербально описує свій творчий задум; визначає, що вда­ло­ся, чи не вдалося у виконанні того, що було задума­но; готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла; виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності одно­літ­ків; бере участь у колективному виконанні творчого заду­му; у шкільних мистецьких заходах (концертах, вистав­ках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вра­жень від творів різних видів мистецтва; обговорює з однолітками свої враження від творів різн­их видів мистецтва відомих митців, від дитячої твор­чості; дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.	Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів пер­сонажів тощо, отриманої з творів мистецтва. Презентація та характеристика власних твор­чих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформ­лення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо); Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо) Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засо­бами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкуль­турних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гарту­вання тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, вико­на­ння фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

– використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і са­мо­оцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпеч­ної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, спів­працювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, вико­рис­товувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною куль­турою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з ура­хуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями укра­їн­ських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяль­ність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявле­ння про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в мо­лодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегу­вальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших шко­ля­рів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спро­ще­ними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; фор­му­вання уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, конт­ро­лювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

1 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Рухова діяльність
має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманіт­них фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини; розуміє терміни з предмета «фізична культура»; пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави; називає життєво важливі способи пересування людини; виконує організовуючі вправи: команди на шикування в ше­ренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; за­галь­норозвивальні вправи без предмета (імітаційного харак­те­ру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гім­нас­тики, присідання тощо; виконуєходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із заки­данням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи;лазі­ння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнас­тичній стінці у різних напрямах;перелізання через перешкоду; виконуєвправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем; володіє елементарними навичками виконання стрибків:на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком;стрибки в глибину;стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг; виконує вправи для розвитку фізичних якостей:сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці); швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; «напівшпагат», «шпагат»;координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, «човниковий» біг 4х9 м, 3х10 м;	Фізична культура як сукупність різно­манітних фізичних вправ, спрямо­ваних на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини. Терміни з предмета «фізична культура». Фізичні вправи – засіб формування правильної постави. Життєво важливі способи пересу­ва­ння людини. Культура рухів з елементами гімнас­тики: організовуючі вправи.
	Вправи для оволодіння навичками пересувань. Вправи для опанування навичок володіння м’ячем. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Вправи для розвитку фізичних якостей.
виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та роз­гинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фрон­тальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі:різновидиходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами.	Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.
Ігрова та змагальна діяльність
бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор; дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.	Рухливі ігри та естафети. Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

* Оволодіння навичками плавання за наявності в ЗЗСО відповідних умов

2 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Рухова діяльність
розуміє значущість рухового режиму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку; пояснює значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз для фізичного розвитку та здоров’я людини; значущість загартування як засобу зміцнення здоров’я; дотримується рухового режиму протягом дня; називає основні фізичні якості людини, фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей; дотримується правил особистої гігієни в режимі дня;	Руховий режим дня молодшого шко­ляра. Значення і правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фіз­культурної хвилинки та фізкуль­тур­ної паузи. Рухова активність протягом дня. Фізичні вправи та їх вплив на формування фі­зич­них якостей. Правила особистої гігієни молодшого школяра.
виконує організовуючі вправи команди на розмикання й змикання приставними кроками, перешикування із колони по одному в колону по три (чотири);	Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи:
добирає та виконує загальнорозвивальні вправи: комплекси вправ ранкової гімнастики без предмета (імітаційного харак­теру), з м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок; виконує присідання; виси; підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата); елементи акробатики; володіє навичками пересувань: ходьба широкими кроками, зі зміною частоти кроку; ходьба із пришвидшенням та уповільненням, приставним кроком правим і лівим боком; біг; біг почергово з ходьбою; танцювальні кроки; лазіння; подолання штучних перешкод; володіє навичками виконання вправ з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча у горизонтальну ціль; метання малого м’яча з-за голови на дальність; виконує вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передача м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча правою та лівою рукою з одночасними кроками; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійками); виконує стрибки на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів по «купинах»; стрибки зі скакалкою; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед; стрибки у глибину з висоти до 80 см з м’яким приземленням; стрибки у висоту; стрибки через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку); стрибки у довжину тощо; виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями; кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень; лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменним способами (без допомоги ніг); багатоскоки; стрибки через перешкоди; підтягування у висі та у висі лежачи (хлопці); пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямах); швидкості – пришвидшення з різних вихідних положень, повторний біг 3–10 м, біг із пришвидшеннями за сигналом; стрибки зі скакалкою; витривалості – біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; гнучкості - махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; пружні похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі; координації – подолання перешкод, ходьбу на носках, ходьба по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук; пересування із підкиданням дрібних предметів; вправи зі зміною положення тіла у просторі; розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях; добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: загальнорозвивальні вправи на місці без предметів; вправи для м’язів шиї, нахили та повороти голови; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружні рухи; виконує загальнорозвивальні вправи в русі: ходьба, біг, стриб­ки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними по­ло­же­ннями рук; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами: з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; загаль­но­розвивальні вправи на відчуття правильної постави.	а) загальнорозвивальні вправи; б) положення тіла у просторі: сіди, упори, виси, елементи акробатики. Вправи для оволодіння навичками пересувань. Вправи для опанування навичок володіння малим м’ячем. Вправи з великим м’ячем. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Вправи для розвитку фізичних якостей. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. Загальнорозвивальні вправи в русі, з предметами, вправи на відчуття пра­вильної постави; вправи для профі­лак­тики плоскостопості.
Ігрова та змагальна діяльність
бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор; дотримується правил безпечної поведінки для себе та одно­клас­ників у процесі рухової та змагальної діяльності.	Рухливі ігри та естафети. Правила безпечної поведінки в про­цесі рухової та змагальної діяльності.

ЧАСТИНА ІІІ.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ (БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

Вступ

Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

Базова середня освіта передбачає поділ на два цикли – 5-6 класи (адаптаційний) і 7-9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім’ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку, індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров’я, продовження навчання в профільній школі.

Завдання:

1. Засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.

2. Якісне засвоєння іноземної мови – англійської або французької.

3. Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальної діяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.

4. Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках

предметів навчального плану.

5. Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім’ї та громадськості.

6. Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я та безпеки учнів, забезпе­чення їхнього емоційного благополуччя через систему роботи з пропаганди здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.

3.1. Освітня програма. Загальний обсяг навчального навантаження

Освітню програму школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблено на виконання Законів України «Про освіту» (зі змінами), «Про загальну середню освіту» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами), відповідно до Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Програма окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, коротко вказує відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Освітня програма базової середньої освіти є продовженням освітньої програми початкової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 11-15 років, пов’язаних:

– з переходом від навчальних дій, характерних для початкової школи і здійснюваних тільки спільно з класом під керівництвом вчителя, до нової внутрішньої позиції учнів - спрямованості на самостійний пізнавальний пошук, постановку навчальних завдань, ініціативу в організації навчального співробітництва;

– із здійсненням на кожному віковому рівні (11-13 і 14-15 років) якісного перетворення навчальних дій моделювання, контролю та оцінки і проектування власної навчальної діяльності та побудови життєвих планів;

– з формуванням в учня наукового типу мислення, який орієнтує його на загальнокультурні цінності, норми, і закономірності взаємодії з навколишнім світом;

– з оволодінням комунікативними засобами і способами організації кооперації і співробітництва; розвитком навчального співробітництва, що реалізується у відносинах учнів з учителем і однолітками;

– зі зміною форми організації навчальної діяльності та навчального співробітництва від класно-урочної до лабораторно-семінарської та лекційно-лабораторної, дослідницької. Перехід учня в основну школу збігається з складною фазою розвитку дитини (11-13 років, 5-7 класи) - початком переходу від дитинства до дорослості, при якому основним і специфічним в особистості підлітка є виникнення і розвиток у нього самосвідомості - уявлення про те, що він вже не дитина, тобто почуття дорослості, а також внутрішньої переорієнтацією підлітка з правил і обмежень, пов’язаних з мораллю слухняності, на норми поведінки дорослих. Другий етап підліткового розвитку (14-15 років, 8-9 класи) характеризується рядом наступних психолого-фізіологічних змін:

– стрибкоподібним характером розвитку, появою у підлітка значних суб’єктивних труднощів і переживань;

– прагненням підлітка до спілкування та спільної діяльності з однолітками;

– особливою чутливістю до морально-етичного «кодексу дружби», в якому задані найважливіші норми соціальної поведінки дорослого світу; - загостреною сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах;

– складними поведінковими проявами, спричиненими протиріччям між

– потребою у визнанні їх дорослими з боку оточуючих і власної невпевненістю в цьому;

– зростанням інформаційних перевантажень, обсягів і способів отримання інформації (ЗМІ, телебачення, Інтернет).

Програму побудовано із урахуванням таких принципів: дитиноцентрованості і природовідповідності; узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; наступності і перспективності навчання; взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Загальний обсяг навчального навантаження:

5клас	1050 годин
6 клас	1155 годин
7 клас	1172,5 години
8 клас	1207,5 годин
9 клас	1260 годин

3.2. Навчальний план

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІ ступеня, що складені на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», в рамках навчальних планів (таблиця 1).

Навчальний план

для класів школи ІІ ступеня навчання (5-9 класів)

на 2019/2020 навчальний рік

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		5	6	7	8	9	Всього
Мови і літератури	Українська мова	3,5	3,5	2,5	2	2	13,5
	Українська література	2	2	2	2	2	10
	Англійська мова	3	3	3	3	3	15
	Зарубіжна література	2	2	2	2	2	10
Суспільствознавство	Історія України	1	1	1	1,5	1,5	6
	Всесвітня історія	-	1	1	1	1	4
	Основи правознавства	-	-	-	-	1	1
Мистецтво	Музичне мистецтво	1	1	1	-	-	3
	Образотворче мистецтво	1	1	1	-	-	3
	Мистецтво	-	-	-	1	1	2
Математика	Математика	4	4	-	-	-	8
	Алгебра	-	-	2	2	2	6
	Геометрія	-	-	2	2	2	6
Природознавство	Природознавство	2	-	-	-	-	2
	Біологія	-	2	2	2	2	8
	Географія	-	2	2	2	1,5	7,5
	Фізика	-	-	2	2	3	7
	Хімія	-	-	1,5	2	2	5,5
Технології	Трудове навчання	2	2	1	1	1	7
	Інформатика	1	1	1	2	2	7
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1	1	1	5
	Фізична культура	3	3	3	3	3	15
Разом		23,5+3	26,5 +3	28+3	28,5+3	30+3	136,5+15
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації		3,5	3,5	2,5	3	3	15,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня		28	31	32	33	33	157
Всього (без урахування поділу класів на групи)		27+3	30+3	30,5+3	31,5+3	33+3	152+15
Фактично використано годин		26,5	29,5	31	31,5	33	151,5

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів може здійснюватись відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів

3.3. Перелік навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407):

Українська мова

Українська література Зарубіжна література Іноземні мови

Історія України. Всесвітня історія

Природознавство

Географія

Інформатика

Математика

Біологія

Основи здоров’я

Фізика

Хімія

Мистецтво

Фізична культура

Трудове навчання

Реалізація освітніх галузей. Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Мистецтво», «Здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізуюється у п’ятому класі через навчальний предмет «Історія України (Вступ до історії)» та у шостому класі через інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія».

Освітня галузь «Мистецтво» в 5-7 класах реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» (по 1 годині).

Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчаль­ного року таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині через тиждень.

Розподіл варіативної складової навчального плану для школи ІІ ступеня

Варіативну складову навчального плану визначено в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів. Години варіативної частини можуть бути частково використані на збільшення обсягу часу предметів інваріантної складової, особливо важливих для формування особистості, реальних потреб суспільства, забезпечення якісного виконання навчальних програм та враховуючи кадрове, навчально-методичне забезпечення закладу. Особлива увага приділяється опануванню учнями української мови та літератури, іноземної мови, вивчення якої починається з першого класу, основ комп’ютерних знань.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освіти забезпечується шляхом формування ключових компетент­нос­тей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами.

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

Спілкування іноземними мовами.

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Математична компетентність.

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефек­тив­ності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою по­зи­цію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’я­за­ння життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

Соціальна і громадянська компетентності.

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від стат­ків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

Обізнаність і самовираження у сфері культури.

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, вра­хо­вуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобаль­но­му суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на осно­ві різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізна­ва­ти, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпу­лю­вання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, еколо­гічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, що враховані при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища, окремі предмети, предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

3.4. Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній в освітньому процесі:

«Екологічна безпека й сталий розвиток». Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

«Громадянська відповідальність». Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

«Здоров’я і безпека». Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

«Підприємливість і фінансова грамотність». Наскрізна лінія спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Формування компетентностей відбувається через постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності з практичним спрямуванням, встановлення та реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

3.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

3.6. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми з навчального предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні опитування учнів і випускників.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради ЗЗСО.

3.7.Очікувані результати навчання за освітніми галузями

Освітня галузь «Мови і літератури»

Українська мова

Мета навчання української мови в школі (предметна) – формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є: виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови; формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом; формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету; ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів; формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.

Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей:

Спілкування державною мовою.

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти засобами української мови – її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.

Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування; ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

Навчальні ресурси:текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.

Спілкування іноземними мовами.

Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори.

Ставлення:розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси:перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.

Математична компетентність.

Уміння:оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

Навчальні ресурси:тексти, що містятьроздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.

Компетентності в природничих науках і технологіях.

Уміння:швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій.

Навчальні ресурси:науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та техноло­гічного змісту; аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм;розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

.

Навчальні ресурси:дописи в соціальних мережах і коментарі до них;інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо);план тексту; медійні тексти.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення:сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

.

Навчальні ресурси:довідкова література, зокрема пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.

Соціальні та громадянські компетентності.

Уміння:аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів

.

Ставлення: сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

Навчальні ресурси:тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.

.

Підприємливість.

Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність

.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри

.

Навчальні ресурси:тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо),самопрезентація, зразки реклами.

Загальнокультурна грамотність.

Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів

.

Навчальні ресурси:твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати;конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

.

Ставлення:сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Навчальні ресурси:тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану; художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності, кар’єрного зростання.

Реалізація наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «українська мова»:

«Екологічна безпека і сталий розвиток». Підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, щозадовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

«Громадянська відповідальність». Забезпечує розвиток соціальної й громадянської компе­тент­ностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

«Здоров’я і безпека». Орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долу­ча­ється до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

«Підприємливість і фінансова грамотність». Навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Змістові лінії з предмета «українська мова»

Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

Призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого фор­му­вання вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових компетентностей. Її зміст реа­лі­зують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комуніка­тив­них умінь і навичок ефективним.

Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми яких скеровано на формування в учнів ключових компетентностей. Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії, план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний харак­тер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т. ін.) Деякі з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерелінформації.

Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння, а й замислитися над ціннісними настановами. Мета таких робіт – формування життєвих компетентностей, необхідних для успіш­ної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані – на аспектних уроках.

Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурна змістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формува­нню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спря­му­ванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.

Українська література

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української куль­тури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується держав­ною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприєм­ли­вості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета вивчення української літератури в школі – формування компетентного читача; підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів; сприяння всебічному розвит­ку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування і ствердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів; послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях; застосовувати різноманітні комунікативні стратегії

залежно від мети спілкування; толерантно дискутувати, відстоювати власну думку.

Ставлення: поцінування краси і багатства української мови; усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості; відстоювання права спілкуватися українською мовою в різнома нітних сферах життя суспільства.

Спілкування іноземними мовами.

Уміння: порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади.

Ставлення: утвердження багатства української мови; обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови; розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду.

Математична компетентність.

Уміння: розвивати абстрактне мислення; установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст,графік, таблиця, схема).

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.

Ставлення: готовність до опанування новітніми технологіями; оперативне реагування на технологічні зміни.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: діяти за алгоритмом; працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм;–грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет.

Ставлення: прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;

задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; критичне ставлення до медійної інформації.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; використовувати різноманітні стратегії навчання; користуватися різними джерелами інформації; знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати одержану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу; працювати в парі, групі; читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.

Ставлення: прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: аналізувати життєву ситуацію з певної позиції; презентувати власні ідеї та ініціа­тиви чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; використовувати комуніка­тивні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших; розуміння ролі комуні­ка­тивних умінь для успішної професійної кар’єри.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; розрізняти маніпулятивні тех­но­логії і протистояти їм; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уникати дискримінації інших у процесі спілкування; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.

Ставлення: повага до різних поглядів, ідей, вірувань; здатність співчувати, довіряти й ви­кли­кати довіру; поцінування людської гідності; повага до закону та правових норм; утвердження права кожного на власну думку.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; іден­тифікувати себе як представника певної культури; визначати роль і місце української куль­ту­ри в загальноєвропейському і світовому контекстах; читати літературні твори, використовувати до­свід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-вира­жальні засоби.

Ставлення: поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними; відкритість до міжкультурної комунікації; потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; бережливо ставити­ся до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення: усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю; аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів; готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «українська література»:

«Екологічна безпека та сталий розвиток». Формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

«Громадянська відповідальність». Формування відповідального члена громади й суспіль­ства, який розуміє принципи ймеханізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

«Здоров’я і безпека». Сформувати учня духовно, емоційно, соціально йфізично повно­цінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

«Підприємливість і фінансова грамотність». Забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвесту­вання, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініці­атив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Зарубіжна література

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «зарубіжна література».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: сприймати, розуміти інформацію державною мовою; усно й письмово тлумачити поняття, факти, висловлювати думки, почуття, погляди.

Ставлення: поцінування української мови як державної – чинника національної іден­тич­ності; готовність активно послуговуватися українською мовою в усіх царинах життя.

Навчальні ресурси: текстоцентризм; дискусія, дебати, діалог.

Спілкування іноземними мовами.

Уміння: читати тексти іноземною мовою за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі; зіставлення оригінальних текстів з українськими художніми перекладами.

Ставлення: усвідомлення багатства рідної мови; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси: зіставлення текстів українських перекладів літературних творів та оригіналів.

Математична компетентність.

Уміння: розвивати абстрактне мислення; установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.

Навчальні ресурси: роздум (визначення тези, добір аргументів, наведення прикладів, формулювання висновків), висунення гіпотези та її обґрунтування; тексти, у яких наявні графіки, таблиці, схеми тощо.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; проводити пошукову діяльність, словесно оформлювати результати дослі­джень; критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відобра­же­ні у творах літератури.

Ставлення: готовність до опанування новітніми технологіями; оперативне реагування на технологічні зміни.

Ресурси: інноваційні технології навчання (інтерактивні, інформаційно-комунікаційні).

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: діяти за алгоритмом, складати план тексту; використовувати інтернет-ресурси для отримання нових знань.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; прагне­ння дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; критичне ставлення до медійної інформації.

Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тек­сти (алгоритми, інструкції тощо); складання плану; аналіз медіатекстів (виявлення маніпу­ля­тив­них технологій).

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання: озна­йомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн-ресур­си тощо); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети і ситуації спілкування.

Ставлення: прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; розу­міння ролі читання для власного інтелектуального зростання.

Навчальні ресурси: інструкції з ефективного самонавчання; довідкова література, зокрема, пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших; розуміння ролі комуні­кативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси: тексти офіційно-ділового стилю (резюме, доручення тощо), самопрезентація, зразки реклами, літературні твори, які містять моделі ініціативності.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уникати дискримінації інших у ході спілкувння; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.

Ставлення: поцінування людської гідності; повага до закону та правових норм, зокрема до норм українського мовного законодавства; утвердження права кожного на власну думку.

Навчальні ресурси: інтерактивні технології навчання; художні твори, які містять моделі демократичного державного устрою.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету, що є виявом загальної культури людини; читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення: потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним; відкритість до міжкультурної комунікації; зацікавленість світовими культурними набутками.

Навчальні ресурси: твори різних видів мистецтва; мистецькі проекти.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: не завдавати шкоди довкіллю в ході власної діяльності; сприймати довкілля як життєдайне середовище; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення: готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього; набуття знань про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного поступу.

Навчальні ресурси: аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

Запровадження наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Грома­дянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» сприятиме формуванню ключових компетентностей засобами предмета «зарубіжна література».

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «зарубіжна література»:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ-1).

Загальна мета: формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості задля збереження й захисту довкілля.

5-7 класи: розкриття взаємозв’язків людини і навколишнього середовища в процесі вивчення творів у рубриці «Природа і людина».

8-9 класи: усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину, розкриття значення образного слова для висловлення емоцій та почуттів, розуміння образу природи.

«Громадянська відповідальність» (НЛ-2).

Загальна мета: формування відповідального члена громади та суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також – виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку суспільства.

5-7 класи: формування здатності до ненанасильницького розв’язання конфліктів.

8-9 класи: осмислення та захист особистих прав і прав інших людей, усвідомлення своєї ролі в суспільстві і набуття умінь брати участь у процесі ухвалення рішень.

«Здоров’я і безпека» (НЛ-3).

Загальна мета: формування всебічно розвиненого члена суспільства, здатного усвідомлювати пріоритетність здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

5-7 класи: усвідомлення переваг здорового способу життя та безпечної поведінки.

8-9 класи: осмислення причиново-наслідкових зв’язків між власними рішеннями та поведінкою, здоров’ям та безпекою, набуття знань та умінь правильної поведінки в критичних та небезпечних ситуаціях.

«Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4).

Загальна мета: розуміння практичних аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

5-7 класи: розуміння ролі ініціативності та підприємливості в суспільстві для особистого кар’єрного зростання.

8-9 класи: осмислення неординарності як важливої риси людини для її самореалізації в житті, спонукання учнів до творчих рішень у процесі розв’язання проблем, усвідомлення користі та необхідності спільної діяльності.

Курс зарубіжної літератури в базовій середній освіті поділено на етапи: 5-7 класи – прилучення до читання, 8-9 класи – системне читання.

Вивчення зарубіжної літератури побудовано на поєднанні: у 5-7 класах – проблемно-тематичного й жанрового принципів; у 8-9 класах – історико-літературного й жанрово-родового принципів.

Іноземні мови

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «іноземна мова.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності; засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції, критично оцінювати їх.

Ставлення: гордість за Україну, її мову та культуру; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; усвідомлення того, що, вивчаючи іноземну мову, ми збагачуємо рідну; готовність до міжкультурного діалогу.

Спілкування іноземними мовами реалізується через предметні компетентності.

Математична компетентність.

Уміння: розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект; логічно обґрунтовувати висловлену думку; використовувати математичні методи (графіки, схеми) для виконання комунікативних завдань.

Ставлення: готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: описувати іноземною мовою природні явища, технології, аналізувати та оцінюва­ти їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення: інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх розв’язання за допомогою іноземної мови.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж; створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами; спілкуватися інозем­ною мовою з використанням інформаційнокомунікаційних технологій; застосовувати ІКТ для пошуку, обробки, аналізу та підготовки інформації відповідно до поставлених завдань.

Ставлення: готовність дотримуватись авторських прав та мережевого етикету.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати комунікативні потреби та цілі під час вивчення іноземної мови; використовувати ефективні навчальні стратегії для вивчення мови відповідно до власного стилю навчання; самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її; організовувати свій час і навчальний простір; оцінювати власні навчальні досягнення.

Ставлення: сміливість у спілкуванні іноземною мовою; подолання власних мовних бар’єрів; відповідальність за результати навчально-пізнавальної діяльності; наполегливість; внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для роз­в’я­зання конкретної життєвої проблеми; генерувати нові ідеї, переконувати в їх доцільності та об’єднувати однодумців задля втілення цих ідей у життя; презентувати себе і створювати тексти (усно і письмово) іноземною мовою, які сприятимуть майбутній кар’єрі.

Ставлення: дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих проблем; комунікабельність та ініціативність; ставлення до викликів як до нових можливостей; відкритість до інновацій; креативність.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: формулювати власну позицію; співпрацювати з іншими на результат, спілку­ю­чись іноземною мовою; розв’язувати конфлікти у комунікативних ситуаціях; переконувати, аргу­ментовувати, досягати взаєморозуміння/ компромісу у ситуаціях міжкультурного спілкування; переконувати засобами іноземної мови у важливості дотримання прав людини; критично оцінювати інформацію з різних іншомовних джерел.

Ставлення: толерантність у спілкуванні з іншими; проактивність в утвердженні демо­кратичних цінностей; усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами для підвищення власного добробуту.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження щодо творів мистецтва; порівнювати та оцінювати мистецькі твори та культурні традиції різних народів.

Ставлення: усвідомлення цінності культури для людини і суспільства; повага до багат­ства і розмаїття культур.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: розвивати екологічне мислення під час опрацюванні тем, текстів, новин, комуні­кативних ситуацій, аудіо- та відеоматеріалів; розробляти, презентувати та обґрунтовувати про­екти, спрямовані на збереження довкілля; пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.

Ставлення: сприймання природи як цілісної системи; готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища; відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

Способи реалізації наскрізних змістових ліній засобами предмета «іноземна мова»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на: сприймання природи як цілісної системи; взаємозв’язок людини й навколишнього середовища та її залежність від природних ресурсів; готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища на рівні свого регіону, держави та на глобальному рівні; уміння презентувати та обґрунтовувати проекти, спрямовані на збереження довкілля та забезпечення його сталого розвитку.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми їх функціонування.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на уміння: давати обґрунтовану оцінку особли­востям життєдіяльності в демократичному суспільстві, презентувати свою роль у його розвитку; висловлювати свою громадянську позицію та свої погляди щодо різноманітних соціальних проб­лем як у власній країні, так і у світовому просторі; дискутувати довкола питань про свою роль і місце у сучасному мультилінгвальному та полікультурному середовищі, обґрунтовуючи власні погляди конкретними прикладами із життя світової спільноти.

Вивчення питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека», виховує учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотриму­ва­тися здорового способу життя і створювати безпечне життєве середовище.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на: уміння дискутувати довкола питань здоров’я людини; усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини; дотримання правил дорожнього руху, правил поведінки на воді та в інших місцях.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування і таке інше).

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на: уміння обговорювати окремі питання еко­номічної та господарської діяльності, а також своєї ролі у сучасному технологічному середовищі; уміння розповідати про перспективи свого професійного вибору; готовність до прояву своєї обізнаності та свого ставлення до фінансових можливостей сучасних професій; уміння пояснювати особливості ощадливості та грамотного розподілу фінансів/грошей.

Форми та методи роботи: групова робота, робота в парах, гра «Перекладач», урок-вікторина, урок-екскурсія, проектна робота.

Освітня галузь «Математика»

Математика

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «математика».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти математичних задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення теорем.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: спілкуватися іноземною мовою з використанням числівників, математичних понять і найуживаніших термінів; ставити запитання, формулювати проблему; зіставляти математичний термін чи буквене позначення з його походженням з іноземної мови, правильно використовувати математичні терміни в повсякденному житті.

Ставлення: усвідомлення важливості вивчення іноземних мов для розуміння математичних термінів та позначень, пошуку інформації в іншомовних джерелах.

Навчальні ресурси: тексти іноземною мовою з використанням статистичних даних, математичних термінів.

Математична компетентність.

Уміння: оперувати числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами математики; будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів.

Ставлення: усвідомлення важливості математики як універсальної мови науки, техніки та технологій.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості ІКТ для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогрозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: задачі підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет, користуючись математичними методами; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись, зокрема, і на математичні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: задачі соціального змісту.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій; унаочнювати математичні моделі, зображати фігури, графіки, рисунки, схеми, діаграми.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та культури на прикладах з архітектури, живопису, музики та ін.; розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі статистичних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізна­вати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та екології на основі статистичних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, задачі соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Запровадження наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Грома­дянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» сприя­тиме формуванню ключових компетентностей засобами предмета «математика».

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «математика»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Навчальні ресурси: завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи статистики.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Навчальні ресурси: завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи статистики.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Навчальні ресурси: завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями і графіками, що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов’язаних із перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я при вивченні основ математичної статистики. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», розгляд красивих геометричних конструкцій, пошук оптимальних методів розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Навчальні ресурси: розв’язування практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Вона реалізується під час вивчення відсоткових обчислень, рівнянь та функцій.

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках математики: 5-7 класи: впровадження тестових технологій, самостійні роботи, роботи в групах, проектна робота, урок-гра, урок-турнір, уроки-подорожі; 8-9 класи: біпарні уроки, уроки типу «Що? Де? Коли?», уроки – ділові ігри, практичні роботи.

Освітня галузь «Природознавство»

Фізика

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «фізика».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: сприймати пояснення вчителя, розуміти інформацію з підручників, посібників й інших текстових та медійних джерел державною/рідною мовою; усно й письмово тлумачити фізичні поняття, факти, явища, закони, теорії; представляти текстову інформацію в іншому вигляді; описувати (усно чи письмово) етапи проведення фізичного експерименту, використовуючи арсенал мовних засобів (терміни, поняття тощо); складати план виступу, будувати відповідь, готувати реферат, повідомлення; обговорювати проблеми природничого змісту, брати участь у дискусії.

Ставлення: усвідомлення потреби вільного володіння державною мовою для грамотного висловлювання власної думки, особистісного розвитку, здійснення навчальної та професійної діяльності; розуміння значущості внеску учених-фізиків, зокрема українських, у розвиток світової науки; прагнення до самовдосконалення, збагачення, поповнення та систематичного вживання української природничо-наукової термінологічної лексики.

Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти та медійні матеріали, твори мистецтва, що містять описи фізичних явищ; дослідницькі проекти міжпредметного змісту

Спілкування іноземними мовами

Уміння: використовувати іншомовні навчальні та науково-популярні джерела для отримання інформації фізичного й технічного змісту, самоосвіти та саморозвитку; розуміти фізичні поняття та найуживаніші терміни іноземною мовою, використовувати їх в усних чи письмових текстах; описувати природничі проблеми іноземною мовою; спілкуватися на тематичних міжнародних форумах та у соціальних мережах із співрозмовниками з інших країн.

Ставлення: зацікавленість інформацією фізичного й технічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови

Навчальні ресурси:довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з Вікіпедії іноземними мовами, іноземні підручники і посібники

Математична компетентність.

Уміння: застосовувати математичні методи для опису, дослідження фізичних явищ і процесів, розв’язування фізичних задач, опрацювання та оцінювання результатів експерименту; розуміти й використовувати математичні методи для аналізу та опису фізичних моделей реальних явищ і процесів.

Ставлення: усвідомлення важливості математичного апарату для опису та розв’язання фізичних проблем і задач.

Навчальні ресурси:завдання на виконання розрахунків, алгебраїчних перетворень, побудову графіків, малюнків, аналіз і представлення результатів експериментів та лабораторних робіт, обробка статистичної інформації, інформації наведеної в графічній, табличній й аналітичній формах.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: пояснювати природні явища і технологічні процеси; використовувати знання з фізики для вирішення завдань, пов’язаних із реальними об’єктами природи і техніки; за допомогою фізичних методів самостійно чи в групі досліджувати природу.

Ставлення: відповідальність за ощадне використання природних ресурсів; готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля; оцінка значення фізики та технологій для формування цілісної наукової картини світу, сталого розвитку.

Навчальні ресурси:навчальні проекти, конструкторські завдання, фізичні задачі, ситуатив­ні вправи щодо дослідження стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо, відвідування музеїв науки й техніки

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: визначати можливі джерела інформації, відбирати необхідну інформацію, оціню­вати, аналізувати, перекодовувати інформацію; використовувати сучасні пристрої для отримання, опрацю­вання, збереження, передачі та представлення інформації; використовувати сучасні циф­ро­ві технології і пристрої для вивчення фізичних явищ, для обробки результатів експериментів, моделю­вання фізичних явищ і процесів; дотримуватися правил безпеки в мережах та мережевого етикету.

Ставлення: ціннісні орієнтири у володінні навичками роботи з інформацією, сучасною цифровою технікою; дотримання авторського права, етично-моральних принципів поводження з інформацією.

Навчальні ресурси:освітні цифрові ресурси, навчальні посібники

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя; планувати, організовувати, здійснювати, аналізувати та коригувати власну на­вчаль­но-пізнавальну діяльність; застосовувати набуті знання для оволодіння новими, для їх систематизації та узагальнення.

Ставлення: ціннісні орієнтири у володінні навчально-пізнавальними навичками, допит­ли­вість і спостережливість, готовність до інновацій; позитивне емоційне сприйняття власного розвитку, отримання задоволення від інтелектуальної діяльності.

Навчальні ресурси: дидактичні засоби.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проектної, конструкторської та винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов’язаних із матеріальними й енергетичними ресурсами; прогнозувати вплив фізики на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; оцінювати можливість застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем; оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаною з фізикою чи технікою; економно й ефективно використовувати сучасну техніку, матеріальні ресурси; ефективно організовувати власну діяльність.

Ставлення: ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей; усвідомлення необхідності виваженого підходу до вибору професії, оцінка власних здібностей; ініціативність, працьовитість, відповідальність як запорука результативності власної діяльності; прагнення досягти певного соціального статусу, зробити внесок до економічного процвітання держави.

Навчальні ресурси:приклади успішних бізнес-проектів у галузі новітніх технологій (мік­ро­електроніка, нанотехнології, космічна техніка, електромобілі тощо), навчальні екскурсії на високотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: займати активну та відповідальну громадянську позицію в учнівському колективі, самоврядуванні школи, серед мешканців селища, мікрорайону тощо; активно працювати в групах, розподіляти ролі, оцінювати вклад власний та інших, приймати виважені рішення, які сприяти­муть розв’язанню досліджуваної проблеми чи завдання, важливих для даного освітнього середо­вища, учнівського колективу; ефективно співпрацювати в команді над реалізацією навчальних дослідницьких проектів у галузі «Природознавство», залучаючи родину та іншу спільноту; визна­чати особистісні якості відомих учених-фізиків, що свідчать про їхню громадянську пози­цію, моральні якості.

Ставлення: усвідомлення себе громадянином України; громадянська відповідальність за стан розвитку місцевої громади, країни; толерантне ставлення до точки зору іншої особи; оцінювання внеску українських та іноземних учених-фізиків і винахідників у суспільний розвиток; розуміння відповідальності за використання досягнень фізики для безпеки суспільства.

Навчальні ресурси:робота в групах, проекти та інші види навчальної діяльності

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: використовувати знання з фізики під час реалізації власних творчих ідей; виявляти фізичні явища та процеси у творах мистецтва.

Ставлення: усвідомлення причетності до національної й світової культури через вивчення природничих наук і мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини і природи.

Навчальні ресурси:твори мистецтва

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших; дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природного чи техногенного характеру; визначати причинно-наслідкові зв’язки впливу сучасного виробництва, життєдіяльності людини на довкілля; аналізувати проблеми довкілля, визначати способи їх вирішення, брати участь у практичній реалізації цих проектів; оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини й безпеки довкілля.

Ставлення: готовність брати участь у природоохоронних заходах; самооцінка та оцінка поведінки інших стосовно можливих ризиків для здоров’я; ціннісне ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки; усвідомлення важливості ощадного природокористування, потенціалу фізичної науки щодо збереження довкілля.

Навчальні ресурси: навчальні проекти здоров’язбережувального та екологічного спрямування.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «фізика»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у збереженні довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь, критично оцінювати результати людської діяльності в природному середо­вищі, усвідомлювати важливість ощадного природокористування;

Навчальні ресурси: задачі на вирішення проблем довкілля, визначення причинно-наслід­кових зв’язків впливу сучасного виробництва, життєдіяльності людини і довкілля.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню діяльного члена громади й суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

Навчальні ресурси: під час навчання фізики учні можуть: працювати в команді, приймати виважені рішення, що сприятимуть вирішенню науково-технологічних, економічних, соціальних чи інших проблем сучасного суспільства; ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією різноманітних проектів, залучаючи родину, місцеву громаду та ширшу спільноту; визначати особистісні якості відомих учених-фізиків, що свідчать про їхню громадянську позицію, моральні якості; розуміти, що стан надходження інвестицій в Україну, а отже й рівень добробуту в громадах, суспільстві в цілому залежить від рівня фізико-математичної й технологічної освіти, розвитку високотехнологічного виробництва; аналізувати й критично оцінювати події в державі на основі статистичних даних соціально-економічних, демографічних, екологічних та інших явищ і процесів в Україні та світі, протистояти маніпулюванню свідомістю, що застосовується в інформаційному просторі; діяти як активний та відповідальний член громадянського суспільства.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище.

Навчальні ресурси: під час навчання фізики учні можуть: застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших; дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природ­ного чи техногенного характеру; оцінювати позитивний потенціал та ризики використання на­дбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини і безпеки суспільства та довкілля; ви­являти ціннісне ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей, до навколишнього сере­довища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпек.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Навчальні ресурси: час навчання фізики учні можуть: застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проектної, конструкторської й винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов’язаних із матеріальними та енергетичними ресурсами; прогно­зу­вати вплив фізики на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; оцінювати мож­ливості застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем; оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою чи технікою; розвивати ініціативність, працьовитість, відповідальність як запоруку результативності власної діяльності; прагнути досягти певного соціального статусу в суспільстві, зробити внесок до економічного процвітання держави; презентувати власні ідеї та ініціативи; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широ­кому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, протистояти мані­пу­ляціям, що використовуються в рекламному та інформаційному просторі.

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках фізики: 5-7 класи: проектна діяльність, урок-гра, групові уроки; 8-9 класи: лабораторні заняття у віртуальній лабораторії, інструктивні лекції, навчальні екскурсії, евристичні спостереження, які супроводжуються фотографуванням предмета вивчення.

Географія

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «географія».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: усно й письмово тлумачити географічні поняття, факти, явища, закони, теорії; описувати (усно чи письмово) географічні об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів – термінами, поняттями тощо; обговорювати проблеми географічного змісту глобального та регіонального рівня.

Ставлення: усвідомлювати значущість здобутків географічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених; прагнення до розвитку української термінологічної лексики в системі географічних наук.

Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі географії, усні / письмові презентації їх результатів.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації географічного змісту; описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати географічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати та тлумачити географічну термінологію іноземною мовою.

Ставлення: зацікавленість інформацією географічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальних проблем людства і прагнення долучитися до їх розв’язання, зокрема й з допомогою іноземних мов.

Навчальні ресурси: довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники і посібники.

Математична компетентність.

Уміння: застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів.

Ставлення: усвідомлення варіативності та значущості математичних методів у розв’язанні географічних проблем і задач.

Навчальні ресурси: завдання на виконання обчислень, аналіз та обробка статистичної інформації, поданої в різних формах (картографічній, табличній, графічній).

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення; само­стійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля; оціню­вати значення географії для сталого розвитку та розв’язання глобальних проблем

Ставлення: відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі; готовність до розв’язання проблем, пов’язаних зі станом довкілля.

Навчальні ресурси: географічні задачі, ситуативні вправи щодо розв’язання проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для спостереження за довкіллям, явищами і процесами в суспільстві і живій природі; створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничо – географічного та суспільно-географічного спрямування; шукати, обробляти і зберігати інформацію географічного характеру, критично оцінюючи її.

Ставлення: дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією; усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси: електронні картографічні джерела, електронні посібники, збірники задач, тести тощо.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати і проводити спостереження або експерименти, реалізовувати проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення: допитливість і спостережливість, готовність до інновацій

Навчальні ресурси: довідкова система програмних засобів.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефек­тивного використання природних ресурсів; прогнозувати вплив географічних процесів і законо­мірностей на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; нівелювати ризики і викорис­товувати можливості для створення цінностей для себе та інших у довкіллі; керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення: відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси: сайти підприємств, установ, організацій, екскурсії на сучасні підпри­ємства, зустрічі з успішними представниками бізнесу.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією географічних проектів, роз­в’я­зувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду.

Ставлення: відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; 7 громадянська відпо­відальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів; оцінювання внеску україн­ських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток.

Навчальні ресурси: географічні задачі, інтернет-ресурси, посібники

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: фіксувати унікальні об’єкти, явища та ландшафти Землі, їх естетичне значення, використовувати природні матеріали і засоби для втілення художніх ідей, пояснювати геогра­фічне підґрунтя відображення природи у творах мистецтва.

Ставлення: усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення географії і мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини і природи.

Навчальні ресурси: літературні, музичні та образотворчі твори.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: працювати в команді під час реалізації географічних проектів, застосовувати на­бу­тий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших, оцінювати значення географічної науки для забезпечення добробуту людства

Ставлення: турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколиш­нього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного природокористування, пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проекти.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «географія»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальністі й екологічної свідомості, готовності зберігати і захищати довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, готовності брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.

Навчальні ресурси: підготовка повідомлень про антропогенні ландшафти і природо­охо­ронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводять у школі, населеному пункті та регіоні, країні.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на формування відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культур­ні традиції і вектори розвитку держави.

Навчальні ресурси: уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та про­ектами на засадах співробітництва; участь у активній природоохоронній роботі своєї місцевості; отримання й аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел, роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є формування учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Навчальні ресурси: застосовування знань про лікарські рослини, отруйні рослини і твари­ни на прикладі природних комплексів своєї місцевості; виявлення і розуміння впливу метеоро­ло­гічних чинників на стан здоров’я людини.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на форму­ва­ння в молодого покоління українців розуміння практичних аспектів фінансових питань (здій­сне­ння заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лі­дер­ських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Навчальні ресурси: розроблення заходів щодо утилізації побутових відходів у своєму насе­леному пункті. використання ресурсів (навчальних, природних та інших) для створення цінностей; складання плану дій, що визначає пріоритети й етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні).

Форми та методи формування ключових компетентностей і реалізації наскрізних ліній на уроках географії: 5-7 класи: урок-гра, уроки-марафони, урок-вікторина, урок-подорож; 8-9 кла­си: виконання проектів, урок-екскурсія, урок-дослідження, міжпредметні уроки.

Хімія

Мета базової загальної середньої освіти досягається на основі реалізації основного завдання хімічної освіти, що полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових і предметних компетентностей. Ними забезпечується формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.

Предметний зміст ключових компетентностей і навчальні ресурси для їх формування:

Ключо­ва компе­тентність	Предметний зміст ключової компетентності і навчальні ресурси для її формування
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою	Уміння:використовувати в мовленні хімічні терміни, поняття, символи, сучасну українську наукову термінологію і номенклатуру; формулювати відповідь на поставлене запитання; аргу­ментовано описувати хід і умови проведення хімічного експерименту; обговорювати ре­зуль­тати дослідження і робити висновки; брати участь в обговоренні питань хімічного змісту, чітко, зрозуміло й образно висловлювати свою думку; складати усне і письмове повідомлення на хімічну тему, виголошувати його. Ставлення:цінувати наукову українську мову; критично ставитись до повідомлень хімічного характеру в медійному просторі; популяризувати хімічні знання. Навчальні ресурси:підручники і посібники, науково-популярна і художня література, елект­ронні освітні ресурси; навчальні проекти та презентування їхніх результатів.
Спілкування іноземними мовами	Уміння:читати й розуміти іншомовні навчальні й науково-популярні тексти хімічного змісту; створювати тексти повідомлень із використанням іншомовних джерел; читати іноземною мо­вою і тлумачити хімічну номенклатуру; пояснювати хімічну термінологію іншомовного по­ходження. Ставлення: цікавитись і оцінювати інформацію хімічного змісту іноземною мовою; обго­ворю­вати деякі питання хімічного змісту із зацікавленими носіями іноземних мов. Навчальніресурси:медійні і друковані джерела іноземною мовою.
Математична компетентність	Уміння:застосовувати математичні методи для розв’язування завдань хімічного характеру; використовувати логічне мислення, зокрема, для розв’язування розрахункових і експери­мен­тальних задач, просторову уяву для складання структурних формул і моделей речовин; будувати і тлумачити графіки, схеми, діаграми, складати моделі хімічних сполук і процесів. Ставлення:усвідомлювати необхідність математичних знань для розв’язування наукових і хіміко-технологічних проблем. Навчальні ресурси:навчальні завдання на виконання обчислень за хімічними формулами і рівняннями реакцій; представлення інформації в числовій чи графічній формах за результатами хімічного експерименту та виконання навчальних проектів.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння:пояснювати природні явища, процеси в живих організмах і технологічні процеси на основі хімічних знань; формулювати, обговорювати й розв’язувати проблеми природничо-наукового характеру; проводити досліди з речовинами з урахуванням їхніх фізичних і хімічних властивостей; виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів; використовувати за призначенням сучасні прилади і матеріали; визначати проблеми довкілля, пропонувати способи їх розв’язування; досліджувати природні об’єкти. Ставлення:усвідомлювати значення природничих наук для пізнання матеріального світу; наукове значення основних природничо-наукових понять, законів, теорій, внесок видатних учених у розвиток природничих наук; оцінювати значення природничих наук і технологій для сталого розвитку суспільства; висловлювати судження щодо природних явищ із погляду сучасної природничо-наукової картини світу. Навчальні ресурси:навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення; міжпредметні кон­текстні завдання; інформаційні й аналітичні матеріали з проблем стану довкілля, ощадного ви­користання природних ресурсів і синтетичних матеріалів; інформаційні матеріали про сучасні досягнення науки і техніки.
Інформаційно- цифрова компетентність	Уміння: використовувати сучасні пристрої для добору хімічної інформації, її оброблення, збереження і передавання; створювати інформаційні продукти хімічного змісту. Ставлення: критично оцінювати хімічну інформацію з різних інформаційних ресурсів; дотримуватись авторського права, етичних принципів поводження з інформацією; усвідомлювати необхідність екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв. Навчальніресурси: електронні освітні ресурси; віртуальні хімічні лабораторії.
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: організовувати самоосвіту з хімії: визначати мету, планувати, добирати необхідні засоби; спостерігати хімічні об’єкти та проводити хімічний експеримент; виконувати навчальні проекти хімічного й екологічного змісту. Ставлення: виявляти допитливість щодо хімічних знань; прагнути самовдосконалення; осмислювати результати самостійного вивчення хімії; розуміти перспективу власного розвитку упродовж життя, пов’язаного із хімічними знаннями. Навчальні ресурси: медійні джерела, дидактичні засоби навчання.
Ініціативність і підприємливість	Уміння: виробляти власні цінності, ставити цілі, діяти задля досягнення їх, спираючись на хімічні знання; залучати партнерів до виконання спільних проектів з хімії; виявляти ініціативність до роботи в команді, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень, вести діалог задля досягнення спільної мети під час виконання хімічного експерименту і навчальних проектів. Ставлення: вірити в себе, у власні можливості; виважено ставитися до вибору майбутнього напряму навчання, пов’язаного з хімією; бути готовими до змін та інновацій. Навчальні ресурси: література про успішних винахідників і підприємців; зустрічі з успішними людьми; бізнес-тренінги, екскурсії на сучасні підприємства.
Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: співпрацювати з іншими над реалізацією соціально значущих проектів, що передбачають використання хімічних знань; працювати в групі зацікавлених людей, співпрацювати з іншими групами, залучати ширшу громадськість до розв’язування проблем збереження довкілля. Ставлення: виявляти патріотичні почуття до України, любов до малої батьківщини; дотримуватись загальновизнаних моральних принципів і цінностей; бути готовими відстоювати ці принципи і цінності; виявляти зацікавленість у демократичному облаштуванні оточення й екологічному облаштуванні довкілля; оцінювати необхідність сталого розвитку як пріоритету міжнародного співробітництва; шанувати розмаїття думок і поглядів; оцінювати й шанувати внесок видатних українців, зокрема вчених-хіміків, у суспільний розвиток. Навчальні ресурси: навчальні проекти, тренінги.
Обізнаність та самови­раження у сфері культури	Уміння: використовувати сучасні хімічні засоби і матеріали для втілення художніх ідей і виявлення власної творчості; пояснювати взаємозв’язок мистецтва і хімії. Ставлення: цінувати вітчизняну і світову культурну спадщину, до якої належать наука і мистецтво. Навчальні ресурси: твори образотворчого мистецтва, музичні й літературні твори як ілюстрації до вивчення хімічних явищ; контекстні завдання; синхроністична таблиця.
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; викорис­то­вувати хімічні знання для пояснення користі і шкоди здобутків хімії і хімічної технології для людини і довкілля; влаштовувати власне життєве середовище без шкоди для себе, інших людей і довкілля; дотримуватися здорового способу життя; безпечно поводитись із хімічними сполуками і матеріалами в побуті; брати участь у реалізації проектів, спря­мо­ваних на поліпшення стану довкілля завдяки досягненням хімічної науки; дотримуватися правил екологічно виваженої поведінки в довкіллі. Ставлення: підтримувати й утілювати на практиці концепцію сталого розвитку су­спіль­ства; розуміти важливість гармонійної взаємодії людини і природи; відповідально й ощад­но ставитися до використання природних ресурсів як джерела здоров’я і добробуту та безпеки людини і спільноти; оцінювати екологічні ризики і бути готовим до розв’язування проблем довкілля, використовуючи знання з хімії. Навчальні ресурси: навчальні проекти; якісні й кількісні задачі екологічного змісту.

Наскрізні змістові лінії послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання уч­нів, є спільними для всіх предметів і корелюються з ключовими компетентностями.

Змістова лінія«Екологічна безпека і сталий розвиток»реалізується на зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важли­вість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь. Такі зразки надає матеріал про добування й застосування речовин, збереження природних ресурсів – води й повітря, раціо­нальне й ощадне використання природних вуглеводнів, колообіг хімічних елементів і речовин тощо.

Результатом реалізації цієї змістової лінії є не лише обізнаність учня із екологічними проблемами, пов’язаними із дотриманням чистоти води і повітря, процесами горіння і дихання, кислотними дощами, стійкими органічними забруднювачами, а й усвідомлення можливості розв’язування цих проблем засобами хімії. Учень цінує природні ресурси, від яких залежить йо­го здоров’я, добробут, сталий розвиток країни; усвідомлює необхідність збереження чистоти довкілля; бере участь у відповідних заходах; екологічно виважено поводиться у довкіллі.

Становленню учнів як свідомих громадян, патріотів України, членів соціуму, місцевої громади, шкільного колективу має сприяти реалізація змістової лінії «Громадянська відпо­відальність».На уроках хімії учні ознайомлюються зі здобутками вітчизняних учених та їх­ньою громадянською позицією, оцінюють розвиток вітчизняного виробництва на основі досяг­нень хімічної науки, навчаються працювати в команді, відповідально ставитись до завдань, ви­значених колективом, та ретельно виконувати свою частину роботи. У позаурочний час дбають про чистоту довкілля свого регіону, беруть посильну участь у реалізації соціально значущих навчальних проектів.

Результатами, що засвідчують продуктивність реалізації цієї лінії, є усвідомлення учня­ми відповідальності за результати навчання, які можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань у команді; вироблення власного ставлення до вживання алкоголю; раціональне використання речовин; участь у захисті довкілля і збереженні його для себе та майбутніх поколінь.

Змістова лінія«Здоров’я і безпека»торкається всіх без винятку тем програми з хімії, оскільки використання здобутків хімії упродовж усього життя людини тісно пов’язано зі здо­ров’ям і життєзабезпеченням. Послідовний розвиток цієї змістової лінії у змісті курсу дає уч­ням змогу усвідомити, з одного боку, значення хімії для охорони здоров’я, а з іншого – мож­ли­ву шкоду продуктів сучасної хімічної технології у разі неналежного використання їх.

У результаті реалізації цієї змістової лінії учень беззастережно дотримується правил без­печного поводження з речовинами і матеріалами в лабораторії, побуті й довкіллі; обізнаний із заходами безпеки під час реакції горіння, маркованням небезпечних речовин; усвідомлює залежність здоров’я від чистоти води, повітря, складу харчових продуктів, згубну дію алкоголю на організм людини; дотримується здорового способу життя.

Змістова лінія«Підприємливість і фінансова грамотність» націлює учнів на мобілі­зацію знань, практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень. У навчанні хімії такі ситуації створюються під час планування самоосвітньої навчальної діяль­ності, групової навчальної, експериментальної роботи, виконання навчальних проектів і пре­зен­тування їх, розв’язування розрахункових і контекстних задач, вироблення власної моделі поведінки у довкіллі.

Розкриття змістової лінії потребує позитивних зразків із історії хімії, діяльності вчених і підприємців у галузі хімії, екології, фармакології, що засвідчують можливість розв’язування не лише теоретичних, а й практичних проблем хімії і хімічного виробництва.

У результаті реалізації цієї змістової лінії учень усвідомлює важливість вивчення хімії; оцінює успіхи, досягнуті сучасним суспільством у хімічній науці, розробленні способів добу­вання, переробки і застосування речовин як такі, що залежать від знань, умінь, ініціативи і під­приємливості окремих особистостей і груп однодумців; переносить це ставлення на різні види своєї навчальної діяльності, поводження у довкіллі; свідомо обирає напрям навчання у старшій школі, виходячи з власних можливостей.

Реалізація наскрізних змістових ліній не передбачає будь-якого розширення чи поглиб­лення навчального матеріалу, але потребує посилення уваги до певних його аспектів. Провідні ідеї, на яких ґрунтуються наскрізні змістові лінії, втілюються в навчанні хімії як у теоре­тич­ному змісті курсу, так і в експериментальній діяльності учнів, під час розв’язування задач і зав­дань з реальними даними; виконання міжпредметних навчальних проектів, роботи з різними джерелами інформації; в позаурочний час вони реалізуються під час тематичних тижнів, участі в регіональних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах (у тому числі дистанційних).

Основною формою організації освітнього процесу є різні типи уроку. Для формування ключових компетентностей і з метою встановлення та реалізації міжпредметних і внутрішньо­пред­метних зв’язків використовуються інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри, уроки- «суди», уроки з навчання одних учнів іншими.

Розвитку компетентностей сприяють навчально-практичні заняття (практичні, лабораторні роботи, домашні експерименти), оглядові конференції,оглядові консультації, уроки-семінари, віртуальні подорожі, уроки захисту навчальних проектів тощо. Перевірка .або оцінювання досягнення компетентностей проводиться на уроках-заліках, співбесідах, контрольних навчально-практичних заняттях, уроках-семінарах, уроках контролю знань у різних формах. Корекція основних компетентностей проводиться у вигляді екскурсії, віртуальної подорожі, брифінгу, ділової гри, заключної конференції, комбінованого уроку.

Природознавство

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «природознавство».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: розуміти тексти природничого змісту; використовувати вивчені природничо-наукові поняття в самостійних усних повідомленнях; усно й письмово тлумачити природничі поняття, факти, закономірності; поповнювати свій словниковий запас; обмінюватись інформацією про свої результати виконання завдань і пояснювати їх; обговорювати проблеми природничого змісту.

Ставлення: уважне й неупереджене ставлення до думок і висловлювань інших; пошанування українських вчених і відданості науці природодослідників; усвідомлення значущості здобутків природознавства, ваги мови для подолання конфліктів і вирішення проблем у довкіллі.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: описувати природу іноземною мовою

Ставлення: розуміння важливості використання іноземної мови у вирішенні проблем довкілля на міжнародному рівні;усвідомлення того, що знання іноземних мов надає ширші можливості в пізнанні природи;виявлення інтересу до досягнень природничих наук у різних країнах світу.

Математична компетентність.

Уміння: правильно оперувати математичними поняттями у процесі пізнання природи, під час використання природних і рукотворних об’єктів; використовувати цифрові дані, математичні методи й моделі для вирішення проблем, виявлених у природі

Ставлення: усвідомлення значення математики у вивченні природи, вирішенні проблем довкілля.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Предметна природничо-наукова компетентність формується на основі опанування учнями різними видами соціального досвіду, який включає знання про природу (знаннєвий компонент), способи навчально-пізнавальної діяльності (діяльнісний компонент), ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності (ціннісний компонент).

Уміння: пояснювати взаємозв’язки між об’єктами та явищами живої і неживої природи, причини добових і сезонних змін у природі; вивчати тіла та явища природи за моделями, у процесі проведення спостережень і дослідів; досліджувати тіла та явища природи за моделями, схема­тичними малюнками, колекціями у процесі проведення спостережень і дослідів; розмірковувати, висувати гіпотези та перевіряти їх, експериментувати, добирати необхідні ресурси для проведення спостережень і дослідів, за їх результатами робити висновки; критично оцінювати та узагаль­ню­вати інформацію природничого змісту, усвідомлювати її значення у своєму житті; виконувати проект, проводити спостереження за інструкцією/планом, наданою/наданим учителем або скла­деною самостійно; обирати засоби і створювати прості паперові та електронні презетації для ві­до­браження ходу і результатів власних спостережень і експериментів, результатів проектів.

Ставлення: розуміння цінності спільної діяльності і взаємодопомоги у вирішенні проблем довкілля; відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні і світі; усвідомлення власної відповідальності за збереження природи і здоров’я.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: здійснювати пошук зображень і текстів в Інтернеті за ключовими словами та зберігати результати пошуку; обирати відповідні ілюстрації для відображення ходу й висновків спостереження із запропонованих вчителем та матеріалів, отриманих з мережі Інтернет; створювати комп’ютерні презентації для оформлення результатів спостережень, дослідів і проектів за наданим учителем зразком; використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для вивчення природних об’єктів і явищ, фіксації одержаних даних спостережень і дослідів.

Ставлення: дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформа­цією;усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристро­їв та використання їх.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: розуміти роль освіти для окремої людини й суспільства в цілому; ставити запи­тання щодо спостережуваних природних явищ і процесів та їхніх наслідків; порівнювати об’єкти за декількома ознаками, самостійно класифікувати їх на групи за спільними ознаками; вста­нов­лювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами; аналізувати свій поступ у навчанні; використовувати додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; виконувати завдання точно й вчасно; оцінювати результати роботи однокласників (взаємооцінювання) і здій­снювати самоконтроль.

Ставлення: відкритість новому; усвідомлення потреби в знаннях і вміннях, прагнення на­вчатися й отримувати інформацію; виявлення інтересу до здобутків науки і техніки; усвідомлення результатів своєї роботи й прагнення їх вдосконалити; готовність розширювати світорозуміння

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: планувати розв’язання задачі, аналізувати різні варіанти дій, щоб обрати з них найкращий для її вирішення, визначати необхідні ресурси; виконувати проектні завдання і про­екти, проявляти ініціативу, пропонувати свої ідеї щодо їх виконання і вдосконалення; ризикувати у творчих завданнях, щоб перевірити власні ідеї, гіпотези; грамотно презентувати власні ідеї; порівнювати характеристики запланованого та отриманого результатів.

Ставлення: ініціативність, активність і відповідальність під час прийняття рішень.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: співпрацювати в групі задля досягнення спільної мети; відстоювати свою позицію в дискусії, конструктивно спілкуватися, аналізувати свої та чужі помилки; залучати інших людей до спільного визначення мети та її досягнення.

Ставлення: розуміння цінності спільної діяльності й взаємодопомоги у вирішенні проб­лем; підбадьорювання учасників групи і надання їм допомоги у виконанні завдань; доброзичливе і стримане ставлення до висловлювань інших; оцінювання власних вчинків і вчинків інших відповідно до прийнятих суспільних норм, бажаних і небажаних наслідків дій

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: пояснювати культуру і традиції рідного краю щодо природи; вивляти елементи при­роди в художніх творах в описувати їхню роль у мистецтві; відображувати різноманітність навколишнього світу, людину в ньому засобами різних видів мистецтва; виявляти в довкіллі та опи­сувати об’єкти і явища природи, які мають культурне значення.

Ставлення:усвідомлення того, що наука не має кордонів, науковими досягненнями по­слу­го­вуються люди різних культур; зацікавленість внеском природодослідників до культури людства; оцінювання гармонії та краси природи, своїх можливостей у розумінні та естетичному перетворенні довкілля; орієнтація на загальнолюдські цінності у власній поведінці та міжосо­бистісних стосунках.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: прогнозувати наслідки своєї поведінки в природі, при проведенні досліджень; пояс­нювати значення соціальних проектів екологічного спрямування і брати в них участь; обира­ти й використовувати матеріали, які не завдають шкоди природі й здоров’ю; ранжувати об’єкти і явища природи з урахуванням доцільності, екологічності, користі іншим мешканцям і природним об’єктам Землі; застосовувати природничі знання в повсякденному житті для забезпечення безпе­ки життєдіяльності, грамотного використання тіл, речовин, техніки, збереження довкілля і здоро­в’я; дотримуватися правил безпечної та відповідальної поведінки у природному середовищі.

Ставлення: спонукання інших до здорового способу життя й збереження природи; усві­дом­лення власної відповідальності за збереження природи й здоров’я.

Реалізації наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність» сприятиме виконанню учнями навчальних проектів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім – Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

Біологія

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «біологія».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти, явища, закони, теорії; описувати (усно чи письмово) експеримент, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів (термінами, поняттями тощо); обговорювати проблеми біологічного змісту.

Ставлення: усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених; прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики.

Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі біології, усні / письмові презентації їх результатів

Спілкування іноземними мовами

Уміння: використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації біологічного змісту; описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати біологічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати й тлумачити біологічну номенклатуру й термінологію іноземною мовою; описувати біологічні проблеми.

Ставлення: зацікавленість інформацією біологічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови.

Навчальні ресурси: довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники та посібники.

Математична компетентність.

Уміння: застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі природних явищ і процесів.

Ставлення: усвідомлення варіативності математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач.

Навчальні ресурси: завдання на виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної інформації, поданої в графічній формі, наприклад щодо статево-вікової будови популяцій

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;

самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;

оцінювати значення біології для сталого розвитку.

Ставлення: відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі;

готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.

Навчальні ресурси: біологічні задачі, ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: використовувати сучасні цифрові технології та пристрої для спостереження за довкіллям, явищами й процесами живої природи; створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничого спрямування; шукати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її.

Ставлення: дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;

усвідомлення необхідності екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси: комп’ютерні експерименти на основі інформаційних моделей

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати й проводити спостереження та експеримент, ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення: допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.

Навчальні ресурси: Біологічна література, довідкова система програмних засобів

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозувати вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; зменшувати ризики й використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших; керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення: проактивність, відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси: біографії відомих учених – організаторів виробництв (Луї Пастер), бізнес-плани, екскурсії на новітні біотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: працювати в команді під час виконання біологічних дослідів і проектів, оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної науки для добробуту людини і безпеки довкілля.

Ставлення: відвага відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження і охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів;

оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток; пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: використовувати природні матеріали та засоби для втілення художніх ідей, пояснювати підґрунтя мистецтва з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо).

Ставлення: усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології й мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини й природи.

Навчальні ресурси: музичні твори для вивчення акустики й фізіології слуху, опорно-руховий апарат і балет, поезія як ілюстрація до вивчення явищ і процесів природи, твори образотворчого мистецтва і фізіологія зору, особливості вищої нервової діяльності

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту.

застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших.

Ставлення: турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навко­лиш­нього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти.

Навчальні ресурси: екологічні проекти, розрахункові завдання, наприклад, розрахунок економії сімейного бюджету за умови раціонального харчування

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «біологія»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на:

6 кл.: формування готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення рослин для існування життя на планеті Земля; оцінку значення рослин, грибів та лишайників у біосфері; різні форми діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про рідкісні рослини, гриби й лишайники та природоохоронні об’єкти свого краю; інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо); участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні;

7 кл.: формування розуміння про взаємозв’язки компонентів екосистеми; вплив людини та її діяльності на екосистеми; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення охорони тваринного світу, природоохоронних територій; значення Червоної книги України;

8 кл.: формування розуміння, що людина – це частина живої природи, її існування залежить від природних умов середовища, яке потрібно оберігати;

9 кл.: формування цілісної наукової картини живої природи; формування уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу; формування умінь пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі; роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища; уміння робити висновки про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на

6 кл.: виховання ставлення учня як громадянина до об’єктів живої природи; уміння захищати природу;

7 кл.: вивчення тваринного світу України з позиції збереження природних багатств; різноманітність тварин свого краю; на формування громадянської позиції щодо збереження природи місцевості, у якій навчається учень, через спеціальні акції;

8 кл.: формування розуміння біологічної природи та соціальної сутності людини, якій для повноцінного розвитку потрібні два середовища: природне й соціальне; розкриття біологічних основ розвитку індивіда та його особистісних якостей; гордості за розвиток вітчизняної біологічної науки;

9 кл.: формування громадянської позиції щодо збереження заповідних територій як основного чинника збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є формування

6 кл.: застосовування знань для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; вміння розрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості), негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами;

7 кл.: вивчення біологічних особливостей паразитарних безхребетних для попередження зараження ними;

8 кл.: формування розуміння, що здоров’я є найвищою цінністю для кожної людини та суспільною цінністю, на свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;

9 кл.: формування вміння характеризувати переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів; застосовувати знання для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлювати судження щодо можливостей використання генетично модифікованих організмів.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на

6 кл.: формування уміння підрахувати кількість річних кілець і зробити висновки про їх наявність; пояснити залежність урожаю від умов середовища тощо.

7 кл.: формування вмінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми; вміти розрахувати чисельність популяцій у місцевій екосистемі, їх взаємозв’язки з іншими популяціями.

8 кл.: формування вмінь розв’язувати біологічні задачі на обчислення затрат енергії під час виконання різних видів діяльності.

9 кл.: формування здатності розв’язувати елементарні генетичні та екологічні задачі; розраховувати залежності росту однієї популяції від іншої.

Форми та методи формування ключових компетентностей і реалізації наскрізних ліній на уроках біології: фронтальна бесіда, розповідь, лекція, лабораторні дослідження, лабораторна робота, практична робота, екскурсії, інтерактивні вправи (коло ідей, акваріум,диспут, казка), проекти, міні-проекти, повідомлення, різнорівневе тестування,презентації, демонстрування.

Освітня галузь «Суспільствознавство»

Історія України. Всесвітня історія

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища; розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Ставлення: повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови; критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру; толерантне ставлення до альтернативних висловлювань інших людей.

Навчальні ресурси: доповідь, виступ, дискусія.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: читати і розуміти науково-популярні публікації та художні твори історичного змісту іноземною мовою; знаходити потрібну інформацію про світ іноземними мовами; створювати іноземною мовою інформацію про минуле й сучасні суспільні (зокрема культурні) процеси в Україні; спілкуватися з однолітками, які представляють різні країни, для взаємообміну знаннями з історії.

Ставлення: інтерес до історії культурного, економічного й суспільно-політичного життя країн регіону, Європи і світу.

Навчальні ресурси: іншомовні науково-популярні публікації, адаптовані художні твори іноземною мовою.

Математична компетентність

Уміння:оперувати цифровими даними, математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Ставлення: прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин і можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем.

Навчальні ресурси: джерела із статистичними даними у формі діаграм, таблиць, графіків тощо.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння:пояснювати та оцінювати вплив природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій.

Ставлення: сталий інтерес до науково-технічного прогресу та здобутків природничих наук; визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь, готовність раціонально їх використовувати в повсякденному житті; сміливо реагувати на ризики екологічних загроз, долучаючись до громадських акцій на захист природи.

Навчальні ресурси:матеріали про розвиток природничих наук у різні історичні періоди.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння:використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Ставлення: дотримання визначених норм поведінки і моральних правил у роботі з соціальною інформацією, зокрема дотримання авторського права.

Навчальні ресурси:публікації на історичну, соціально-політичну тематику, електронні інформаційні ресурси, цифрові бібліотеки.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації; знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.

Ставлення: розуміння соціальної ролі освіти в минулому і тепер, відкритість до сталого самонавчання, бажання ділитися знаннями з іншими.

Навчальні ресурси: матеріали, в яких відображено алгоритми опрацювання інформації соціального та історичного змісту.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: використовувати досвід пізнання історії для вибору дійових життєвих стратегій; виявляти можливості й загрози для майбутньої професійної та підприємницької діяльності, аналізуючи світовий досвід та уроки минулого; працювати для загального добра громади; генерувати нові ідеї, оцінювати переваги і ризики, вести перемовини, працювати самостійно і в групі; планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.

Ставлення: готовність використовувати досвід історії для самопізнання й досягнення добробуту; усвідомлення важливості дотримання етичних норм підприємницької діяльності та потреби розвитку соціально відповідального бізнесу; зважений підхід до ухвалення рішень, що несуть ризики, ґрунтований на досвіді минулого і сучасного соціального життя.

Навчальні ресурси: біографії історичних постатей, відомих підприємців-меценатів, які розвивали українську культуру.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: критично аналізувати джерела масової інформації для протистояння деструктивним і маніпулятивним технікам впливу; знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, досвід; бути активним і відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє їх захищати; ухвалювати зважені рішення, спрямовані на розвиток місцевої громади і суспільства, використовуючи знання з історії та інших соціальних дисциплін; ефективно співпрацювати з іншими, ініціювати та реалізовувати проекти екологічного, соціального характеру.

Ставлення: ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини (її життя, здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки); співпереживання за долю рідних і близьких, інших осіб, що потребують допомоги і підтримки; пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав, релігій і культур; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого; волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив.

Навчальні ресурси:Конституція України, міжнародні правові акти, біографії історичних постатей, сучасна публіцистика.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; окреслювати основні тенденції розвитку культури в минулому та сьогоденні; використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті; зіставляти досягнення української культури з іншими культурами; виявляти вплив культури на особу та розвиток цивілізації.

Ставлення: свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу.

Навчальні ресурси: твори мистецтва, творчі проекти, інтерактивні заняття в музеях, галереях тощо.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без шкоди для середовища; уміння надавати допомогу собі й тим, хто її потребує; ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров’я, добробуту і безпеки людини; регулярно практикувати фізичну діяльність, демонструвати рухові вміння й навички з фізичної культури та використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.

Ставлення: відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей; дотримання морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі; ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості бережливого природокористування, відповідальність за власну діяльність у природі; усвідомлення значення здоров’я для самовираження та соціальної взаємодії.

Навчальні ресурси: соціальні / екологічні проекти; моделювання соціальних ситуацій, зокрема впливу природного та техногенного середовища на здоров’я і безпеку людини; мультимедійні презентації до проектів щодо добробуту, здоров’я і безпеки; інформація про історію спортивного руху в Україні.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Учнів 5–6 класів орієнтують на сприйняття природи як цілості, взаємозв’язку людини і природного середовища, залежність людини від природних ресурсів, бережливе ставлення до природного середовища. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння взаємозв’язку між культурним, соціальним, економічним і технологічним розвитком людства; важливості біологічної й культурної багатоманітності та екологічної стабільності; відповідальність людини за збереження природи; навчають замислюватися над проблемами навколишнього середовища та шляхами їх розв’язання

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на формування діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці. Учнів 5–6 класів орієнтують цінувати демократичний устрій, спільну діяльність, громадянську ініціативу й роботу, засновану на добровільності; бути ініціативним, формувати власну думку й уміти її висловлювати. Учнів 7–9 класів орієнтують пізнавати і захищати свої права і права інших людей, розуміти зв’язок між громадянською позицією й розвитком суспільства; навчають усвідомлювати свою роль у суспільстві та відповідальність за його стан.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Учнів 5–6 класів навчають прагнути до усвідомлено-здорового розвитку, цінувати здоров’я і безпечну поведінку, знати джерела небезпеки й уникати небезпечних ситуацій, правильно поводитися в критичних і небезпечних ситуаціях. Учнів 7–9 класів навчають осмислювати свої рішення і поведінку з огляду збереження здоров’я і безпеки, знати й цінувати права, обов’язки і відповідальність щодо безпеки власної й оточуючих людей, розуміти залежність між здоров’ям громадян і розвитком суспільства

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Учнів 5–6 класів орієнтують на ініціативність і важливість роботи в цільових групах; навчають планувати діяльність, брати участь у спільних заходах, розуміти важливість економічного розвитку на засадах вільного підприємництва. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння зв’язку громадського і підприємницького секторів, навчають формувати власні (пов’язані з підприємницькою діяльністю) задуми і проекти, розуміти соціальну відповідальність підприємця.

Форми та методи формування ключових компетентностей і реалізації наскрізних ліній на уроках історії: різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки- «суди», уроки з навчанням одних учнів іншими, робота в малих групах, робота в парах), інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

Правознавство

Метою навчання правознавства в школі є надання учням основ правових знань, виховання поваги й любові до своєї держави та державотворчих і правотворчих традицій, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів і правомірної поведінки школярів.

Правознавство як навчальний предмет сприяє становленню особистості, розвитку критичного мислення, логіки, здатності розуміти й оцінювати правові явища та процеси, аналізувати різноманітні життєві ситуації відповідно дій правових норм; спонукає учнів ставити запитання та шукати відповіді щодо ролі держави й права в житті людини і суспільства. Знання основ правознавства формує певну систему цінностей, впливає на правосвідомість учнів та рівень їхньої правової культури, прищеплює інтерес до права, заохочує до свідомої реалізації, застосування й додержання правових норм.

Освітня галузь «Мистецтво»

Мистецтво

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти: виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб; формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв; розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу; розвиток художніх здібностей, креативного мислення; формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах: наступності між початковою, основною і старшою школою; поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти; інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів; креативності (пріоритет творчої самореалізації); варіативності змісту, методів, технологій; діалогічності, полікультурності.

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «мистецтво».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння:висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших

Ставлення:усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення

Спілкування іноземними мовами

Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів

Ставлення:пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов

Математична компетентність

Уміння:аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння:спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)

Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння:застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності.

Ставлення:усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння:визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію

Ставлення:усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння:критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони.

Ставлення:ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння:ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище.

Ставлення:усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння:розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва

Ставлення:пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан

Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «мистецтво»:

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії.

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» спрямована на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямована на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).

Освітня галузь «Технології»

Трудове навчання

Формування ключових та предметних компетентностей

Зміст навчальної програми орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Ключова компетентність – це знання, уміння і навички у комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.

У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свій внесок у формування ключових компетентностей, тобто у творення навчального середовища української школи.

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «трудове навчання»

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння:усно та письмово оперувати технологічними поняттями, фактами; обговорювати питання, пов’язані з реалізацією проекту; ділитися власними ідеями, думками, коментувати та оцінювати власну діяльність і діяльність інших; шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію в технічній літературі, підручниках, посібниках, технологічній документації, періодичних виданнях, у мережі Інтернет; обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу.

Ставлення:усвідомлення важливості розвитку української технічної і технологічної термінології та номенклатури; розуміння можливостей державної / рідної мови для виконання завдань у різних сферах, пошанування висловлювань інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси: інтерактивні методи навчання; робота в парах, групах; проекти.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:розуміти технічні записи іноземною мовою на інструкціях, читати технологічні карти; шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію іноземною мовою для виконання завдань, презентувати проект іноземною мовою.

Ставлення: розуміння можливостей застосування іноземних мов для ефективної діяльності.

Навчальні ресурси: індивідуальна робота, робота в парах та групах; проекти.

Математична компетентність

Уміння: застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для виконання технологічних завдань у різних сферах діяльності, розуміти, використовувати і будувати прості математичні моделі для вирішення технологічних проблем.

Ставлення:пошанування істини.

Навчальні ресурси:розрахунки для визначення необхідної кількості матеріалів, габаритних розмірів, вартості виробу; використання вимірювальних пристроїв; виготовлення креслеників.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, економно використовувати матеріали; порівнювати фізико-механічні властивості конструкційних матеріалів, обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу, намагатися організовувати безвідходне виробництво, вторинну переробку матеріалів; аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати та узагальнювати результати; використовувати наукові відомості для досягнення мети, обґрунтованого рішення чи висновку.

Ставлення:усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; розуміння важливості грамотної утилізації відходів виробництва; шанобливе ставлення до природи, праці.

Навчальні ресурси:добір конструкційних матеріалів, обґрунтування технологій проектування та виготовлення виробу.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння:безпечно використовувати соціальні мережі для обговорення ідей, пов’язаних із виконанням технологічних проектів, критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, етично працювати з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Ставлення:повага до авторського права та інтелектуальної власності, толерантність.

Навчальні ресурси:робота з цифровими пристроями під час вибору моделей-аналогів, пошуку технологій виготовлення та оздоблення виробів, виконання ескізів та креслеників, створення презентаційних матеріалів.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння:формулювати власну потребу в навчанні, шукати та застосовувати потрібну інформацію для реалізації проекту, організовувати навчальний процес (власний і колективний), зокрема шляхом ефективного керування ресурсами та інформаційними потоками, визначати навчальні цілі та способи їх досягнення.

Ставлення:допитливість, прагнення пізнавати нове, експериментувати, відвага і терплячість.

Навчальні ресурси:робота з інформаційними джерелами, пошук технологій виготовлення та оздоблення виробів, створення презентаційних матеріалів, самоаналіз власної діяльності та аналіз діяльності інших.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння:проектувати власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей, переваг і недоліків, мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави; формулювати цілі і завдання, розробляти план для їх досягнення, прогнозувати і нівелювати ризики; ухвалювати рішення й оцінювати їх ефективність, раціонально використовувати ресурси; аналізувати помилки; знаходити вихід з кризових (критичних) ситуацій.

Ставлення: впевненість під час реалізації власних ідей, визнання своїх талантів, здібностей, умінь і демонстрація їх у праці та творчості; здатність брати на себе відповідальність за кінцевий результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей.

Навчальні ресурси:планування та виконання завдання (індивідуального і колективного), розроблення проекту, його реалізація, зустрічі з успішними підприємцями, екскурсії на виробництво.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: працювати самостійно та в команді з іншими на результат, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісу, безпечно поводитися з інструментами та обладнанням.

Ставлення:усвідомлення цінності праці та працьовитості для досягнення добробуту; - розуміння важливості виконання різних соціальних ролей в групах; відповідальність, пошанування думок інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси: інтерактивні методи навчання; соціальні проекти.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння:виражати власні ідеї, досвід і почуття за допомогою виготовлених виробів, зокре­ма творів декоративно-ужиткового мистецтва, популяризувати декоративно-ужиткове мистецтво та майстрів своєї громади, рідного краю; досліджувати технології виготовлення таких виробів.

Ставлення:шанобливе ставлення до народних звичаїв, традицій,

готовність зберігати і розвивати традиційні технології виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Навчальні ресурси: відвідування виставок творів декоративно-ужиткового мистецтва, май­стрів декоративно-ужиткового мистецтва; майстер-класи у майстрів декоративно-ужиткового мистецтва; участь у соціальних проектах.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:безпечно організувати процес зміни навколишнього середовища для власного здоров’я та безпеки довкілля; вирізняти можливий негативний вплив штучних матеріалів та володіти прийомами їх безпечного застосування; безпечно користуватися побутовими приладами.

Ставлення: шанобливе і економне ставлення до конструкційних матеріалів природного походження; усвідомлення необхідності безпечної організації власної навчально-пізнавальної та проектної діяльності.

Навчальні ресурси: проектування та виготовлення виробів з конструкційних матеріалів хімічного походження; організація робочого місця під час виконання технологічних операцій, опорядження та оздоблення виробів.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «трудове навчання»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Учнів 5-6 класів у процесі трудового навчанняорієнтуютьна розуміння ролі матеріалів природного походження як важливого екологічного ресурсу у збереженні довкілля; формування уявлення про сучасні технології виготовлення конструкційних матеріалів; усвідомлення важливості вибору миючих засобів та їх впливу на довкілля.

Учнів 7-9 класів у процесі трудового навчання орієнтуютьна усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу хімічних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення хімічних матеріалів для збереження природних ресурсів.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Учнів 5-6 класів у процесі трудового навчання орієнтуютьвизначати у співпраці з учителем та іншими учнями алгоритм взаємодії для вирішення практичних соціально значущих завдань чи проектів; на усвідомлення важливості дотримання етикету для створення власного позитивного іміджу.

Учнів 7-9 класів у процесі трудового навчання орієнтуютьраціонально використовувати різноманітні матеріали, обґрунтовувати власну позицію щодо розвитку новітніх ресурсозберігальних та екологічно чистих технологій обробки матеріалів; уміння оцінювати результати власної діяльності.

Змістова лінія «Здоров’я і безпека» спрямована на формування особистості учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Учнів 5-6 класів у процесі трудового навчання орієнтуютьрозуміти необхідність дотримання правил безпечної праці та організації робочого місця; безпечно користуватися інструментами та електроприладами вдома та під час занять, критично ставитись до інформації про товари для збереження власного здоров’я.

Учнів 7-9 класів у процесі трудового навчання орієнтуютьдотримуватись правил безпечної праці під час виконання технологічних операцій; розуміти шкідливий вплив фарбових матеріалів на здоров’я людини та знати способи запобігання їхній дії; дбати про одяг, взуття та дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних вимог; розпізнавати маркування пластмас для виявлення впливу штучних матеріалів на власне здоров’я та навколишнє середовище; розуміти чинники впливу хімічних матеріалів на здоров’я людини.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Учнів 5-6 класів у процесі трудового навчання орієнтують на проведення під час проектування міні-маркетингового дослідження з метою обґрунтування призначення і конструкції виробу; виконання різноманітних технологічних операцій та здатність уміло добирати ті з них, які дозволяють найбільш ефективно вирішувати практичні завдання; визначення орієнтованої вартості витрачених матеріалів для виготовленого виробу.

Учнів 7-9 класів у процесі трудового навчання орієнтують на формування уміння економно використовувати матеріали під час їх обробки; визначати необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу; проводити міні-маркетингові дослідження з метою визначення характеристик виробу з позиції споживача і орієнтовної вартості готового виробу; добирати матеріали і технології їх обробки з метою виготовлення якісного виробу, який відповідає встановленим вимогам і є конкурентноспроможнім; визначення орієнтовної вартості виробу як готового продукту; добір інструментів та пристосувань відповідно до визначених завдань.

Трудове навчання, крім вищезазначених, вирішує внутрішньопредметні завдання, пов’язані з формуванням в учнів проектно-технологічної компетентності – здатності учня застосовувати знання, уміння, навички в процесі проектно-технологічної діяльності для виготовлення виробу (або надання послуги) від творчого задуму до його втілення в готовий продукт (послугу) за обраною технологією.

Призначення наскрізних інтегрованих змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань, наближених до життя.

Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей учнів, їхніх професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.

Інформатика

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «інформатика».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння:створювати інформаційні продукти та грамотно і безпечно комунікувати з використанням сучасних технологій державною (і рідною у разі відмінності) мовою; висловлюватись та спілкуватися на тему сучасних інформаційних технологій з використанням відповідної термінології.

Ставлення: усвідомлення комунікаційної ролі ІТ; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на ІТ-тематику; надавання переваги використанню програмних засобів та ресурсів з інтерфейсом державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Спілкування іноземними мовами

Уміння: використовувати програмні засоби та ресурси з інтерфейсом іноземними мовами; використовувати програмні засоби для перекладу текстів та тлумачення іноземних слів;

оперувати базовою міжнародною ІТ-термінологією.

Ставлення: усвідомлення ролі ІТ в інтерперсональній комунікації у глобальному контексті; розуміння необхідності володіння іноземними мовами для онлайн-навчання й активного залучення до європейської та глобальної спільнот, усвідомлення своєї причетності до них.

Математична компетентність

Уміння: розуміти, використовувати та створювати математичні моделі об’єктів та процесів для розв’язування задач із різних предметних галузей засобами інформаційних технологій.

Ставлення: усвідомлення ролі математики як однієї з основ ІТ

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: застосовувати логічне, алгоритмічне, структурне та системне мислення для розв’язування життєвих проблемних ситуацій; планувати та проводити навчальні дослідження та комп’ютерні експерименти в галузі природничих наук і технологій; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення міждисциплінарного значення інформатики;

усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: визначати послідовність дій, які необхідно виконати для розв’язування певних за­дач, тобто розробляти алгоритми; подавати алгоритми в певному формальному вигляді та вико­нувати їх; використовувати алгоритмічні структури; застосовувати алгоритми для опрацю­вання різнотипних повідомлень; добирати якомога ефективніший алгоритм розв’язування задачі (на за­значених уміннях базується алгоритмічне мислення); визначати параметри об’єктів та їх мож­ливі значення; класифікувати явища та об’єкти; знаходити структурні зв’язки між класами об’єктів, кла­сифікувати знайдені зв’язки; подавати дані в табличному та графічному вигляді, інтерпре­ту­вати дані, подані графічно; формулювати задачі з опрацювання структур даних і формалізувати їх з ме­тою подальшого автоматизованого розв’язування з використанням ІКТ-засобів (зазначені вмі­ння є основою структурного мислення).

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння:організовувати свою діяльність з використанням програмних засобів для планування та структурування роботи, а також співпраці з членами соціуму; самостійно опановувати нові технології та засоби діяльності.

Ставлення:виявлення допитливості, наполегливості, впевненості, вміння мотивувати себе до навчальної діяльності, долати перешкоди як ключові чинники успіху навчально-пізнавального процесу інформатики; усвідомлення необхідності та принципів навчання протягом усього життя; усвідомлення відповідальності за власне навчання.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії у віртуальному просторі;

враховувати художньо-естетичну складову при створенні інформаційних продуктів (сайтів, малюнків, текстів тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному інформаційному суспільстві; усвідомлення впливу інформатики та інформаційних технологій на людську культуру та розвиток суспільства.

Ключові компетентності «Екологічна грамотність і здорове життя», «Ініціативність і підприємливість», «Соціальна та громадянська компетентності» реалізуються через відповідні наскрізні змістові лінії.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «інформатика»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на розуміння інноваційного потенціалу ІТ як ключового фактору суспільного розвитку, знання обов’язків щодо утилізації технологічних пристроїв та її значення у збереженні довкілля

Навчальні ресурси: проведення досліджень та розв’язання проектних задач на тему охорони довкілля з використанням засобів обробки текстової, табличної та графічної інформації. Уміння оцінювати та опановувати нові технології як засіб саморозвитку.

Створення персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання протягом життя, саморозвитку та самореалізації себе як члена соціуму

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання поваги до прав і свобод, зокрема свободи слова й конфіденційності особистості та даних в Інтернеті, використання легального програмного забезпечення та контенту, відповідального ставлення і громадянської позиції щодо дотримання норм ліцензування програмного забезпечення та авторських прав. Формує здатність вести дискусію та відстоювати свою позицію щодо актуальних питань функціонування громадянського суспільства, пов’язаних зі сферою ІТ, наприклад, про рівний доступ та цифрову нерівність, віртуальний світ, штучний інтелект, ІТ-юриспруденцію, авторське право на інформаційний продукт, кібербезпеку. Забезпечує знання й дотримання законів щодо захисту даних, усвідомлення відповідальності за їх порушення

Навчальні ресурси: створення інформаційних продуктів громадянської та патріотичної тематики.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є формування уміння критично оцінювати здобуту з Інтернету інформацію і знати методи перевірки її надійності, формувати свідоме ставлення до впливу сучасних пристроїв і контенту на здоров’я та інтелектуальний розвиток, обмеження впливу небезпечних соціальних мережевих груп на учнів та захист їх від затягування в ці групи. Формує знання про ризики встановлення та використання ПЗ, ставлення до проблем та наслідків комп’ютерної залежності, уміння її уникати та мінімізувати негативний вплив комп’ютерних технологій на власне здоров’я, захищати себе і комп’ютерні пристрої від ІТ-загроз.

Навчальні ресурси: дотримання правил безпеки життєдіяльності під час роботи з ІТ-пристроями. Навчання плануванню власного часу, діяльність і відпочинок з використанням інформаційних технологій. Навчання методам захисту власних інформаційних продуктів, наприклад через використання сеансів користувача, надійних паролів тощо

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток уміння визначати всі можливі варіанти розв’язання проблеми та перевіряти результати, здатність генерувати та реалізовувати ідеї з використанням ІТ. Сприяє вивченню основ підприємництва в ІТ-сфері, розуміння ролі інтернет-технологій як засобу маркетингу та підприємницької діяльності

Навчальні ресурси: використання інструментів планування та спільної роботи, робота в команді. Використання електронних таблиць для фінансових розрахунків.

Форми та методи формування ключових компетентностей і реалізації наскрізних ліній на уроках інформатики: 5-7 класи: навчання в складі групи та парне взаємонавчання, тестові методи перевірки знань, уроки творчості, уроки-фантазії; 8-9 класи: тестові методи перевірки знань, театралізований урок, уроки – рольові ігри, інтегровані уроки, екскурсії, виконання проектів, демонстраційні приклади.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

Основи здоров’я

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «основи здоров’я».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: усно й письмово висловлювати свою думку, слухати співрозмовника, тлумачити базові концепції щодо забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки; обговорювати, дискутувати й презентувати своє бачення та спільне рішення.

Ставлення: ціннісне ставлення до державної і рідної мови, у разі відмінності, як засобу комунікації та складової культури свого народу.

Навчальні ресурси: проведення роботи в групах, опитування думок, мозковий штурм, аналіз ситуацій (використання історій, легенд, притч, казок, науково-популярних текстів.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: спілкуватись іноземною мовою в життєвих ситуаціях, що стосуються здоров’я та безпеки; правильно застосовувати іноземні терміни; використовувати попередження іноземною мовою про небезпеку;- розрізняти маркувальні знаки та позначення на пакувальних матеріалах для споживачів на харчових та промислових продуктах іноземного походження.

Ставлення:шанобливе ставлення до інших мов як засобу комунікації; усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами.

Навчальні ресурси:інтерактивне спілкування; робота з іноземними текстами як джерелами інформації; опрацювання термінів з використанням інтернет-ресурсів, словників, глосаріїв; участі в міжнародних проектах (наприклад, Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю).

Математична компетентність.

Уміння: застосовувати знання з математики (формули, графічні й статистичні методи, розрахунки, моделі) для розуміння соціальних явищ, вирішення побутових питань та життєвих ситуацій.

Ставлення:усвідомлення цінності математичних знань та способів діяльності у різних соціальних сферах та побуті.

Навчальні ресурси: соціально-ігрові проекти, моделювання соціальних ситуацій, використання математичних методів на практичних заняттях (здійснюють експрес-оцінку та моніторинг здоров’я, розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енерговитрат організму).

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: застосовувати знання з природничих наук (біології людини, бережливого природокористування, методів дослідження природи) для забезпечення добробуту, здоров’я і безпеки; установлювати причиново-наслідкові зв’язки між природним та соціальним довкіллям, прогнозувати соціальні наслідки використання сучасних технологій у природному та соціальному середовищі.

Ставлення: відповідальність за власну діяльність у природі; ціннісне ставлення до природозбережувальних та природовідновлюванних технологій; екологічно доцільна поведінка.

Навчальні ресурси: створення еколого-соціальних проектів- дослідження залежності стану здоров’я від природних і технологічних чинників (аналіз складу харчових продуктів тощо); моделювання ситуацій впливу природного й техногенного середовища на здоров’я та безпеку людини.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння:отримувати інформацію з використанням ІКТ щодо добробуту та безпеки; безпечно застосувати ІКТ в повсякденному житті; аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність і надійність джерел даних, інформації та цифровий контент.

Ставлення:дотримання етики спілкування в інформаційних мережах, усвідомлення користі та загрози у використанні ІКТ та соціальних мереж.

Навчальні ресурси: застосування ІКТ для підготовки презентацій власних проектів; створення веб-сторінок і сайтів для комунікації та реалізації проектів щодо добробуту, здоров’я та безпеки; застосування комп’ютерних програм у дослідженнях, практичних роботах, проектах.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати свій стиль і способи індивідуального ефективного навчання; раціонально планувати час; здійснювати самооцінювання та самоконтроль.

Ставлення: виявляє стійку мотивацію та інтерес до учіння; усвідомлена потреба у навчанні протягом життя; впевненість в успіху власного навчання як засобу забезпечення добробуту, збереження здоров’я, безпеки.

Навчальні ресурси: розроблення індивідуальних освітніх маршрутів, що враховують індивідуальний стиль навчання, передбачають раціональне планування часу, рефлексію й оцінювання результатів.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: втілювати ідеї в життя, долати труднощі, діяти в умовах ризиків та непередбачуваних ситуацій; досягати мети, вчитися на власних помилках; усвідомлювати власні слабкі та сильні сторони.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; ставлення до добробуту та безпеки як до ознак підприємливості; демонструє позитивний світогляд у поведінці; ціннісне ставлення до власного життєвого досвіду.

Навчальні ресурси:проживання змодельованих ситуацій; ігри-стратегії, спрямовані на формування здатності брати на себе відповідальність; діалоги та рефлексивні вправи; вправи на виявлення професійних схильностей.

Соціальна (А) та громадянська (Б) компетентності.

Уміння (А): працювати в команді, відстоювати інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту; конструктивно комунікувати в різних середовищах, виявляти толерантність, викликатидовіру та виявляти співчуття; висловлювати різні погляди; долати стрес, розчарування; чітко розмежовувати приватну та професійну сферу.

Ставлення (А): виявляє позитивне ставлення до співпраці, асертивності; - зацікавлене ставлення до соціоекономічного розвитку та міжкультурної комунікації; цінує розмаїття поглядів і поважає себе та інших.

Навчальні ресурси: у груповій роботі, дискусіях, моделювання та розв’язання соціальних ситуацій, тренінги.

Уміння (Б): реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки в щоденних ситуаціях.

Ставлення (Б):повага до прав людини; громадянська відповідальність за особистий і суспільний добробут;- демократична культура.

Навчальні ресурси: ситуаційні вправи, проблемні ситуації, проекти, спрямовані на усвідомлення ідей демократичного громадянства як засади досягнення добробуту, поваги до прав людини.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: здатність зіставляти власні погляди та їх вираження з думкою інших щодо формування добробуту, збереження і змінення власного здоров’я та здоров’я тих, хто поруч; застосовувати соціально-економічні можливості діяльності у сфері добробуту та здоров’я; застосовувати творчі здібності та життєві навички у різних професійних середовищах.

Ставлення: усвідомлення універсальних цінностей, що сприяють добробуту, забезпеченню здоров’я та безпеки у соціумі; ціннісне ставлення до навколишнього світу й до самих себе; усвідомлення цінності творчого підходу до творення добробуту; споживча та медіакультура.

Навчальні ресурси: полілоги, спрямовані на аналіз впливу сім’ї, традицій, суспільних та економічних чинників, культурної спадщини, традицій на ставлення людства до здоров’я, добробуту та безпеки; порівняння минулих та сучасних культурних традицій.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом і безпекою громади; - діяти в небезпечних ситуаціях та надавати першу необхідну допомогу; визначати взаємозв’язок складників здоров’я; дотримуватися правил особистої гігієни, збалансованого харчування і рухової активності; аналізувати вплив способу життя на добробут і безпеку (особисту і громадську).

Ставлення: ціннісне ставлення до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я та добробуту та безпеки людини і спільноти; відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей.

Навчальні ресурси: ігри-імітації та ігри-вправи, що моделюють життєві ситуації та забезпечують холістичний підхід до формування життєвих навичок та усвідомленого ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших та навколишнього середовища.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «основи здоров’я»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» орієнтує учнів на відповідальне ставлення до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як складової формування здорового способу життя; навчає учнів встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює розуміння міжнародного екологічного права, екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого розвитку.

Змістова лінія «Громадянська відповідальність» формує громадянську відповідальність за особистий і суспільний добробут, здоров’я і безпеку; повагу до прав людини; сприяє усвідомлення ідей демократичного громадянства як засади досягнення добробуту, поваги до прав людини, розвиває уміння реалізовувати громадянські права та свободи. Зміст курсу «Основи здоров’я» дозволяє найбільш повно реалізувати в навчально-виховному процесі концептуальні засади громадянськості при вивченні всіх чотирьох розділів програми предмета: «Здоров’я людини», «Психічна і духовна складові здоров’я», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я». Якщо в перших трьох розділах подано окремі елементи громадянськості, то саме зміст розділу «Соціальна складова здоров’я» особливо сприяє формуванню ідей демократії і дотримання прав людини.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є формування учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Оскільки при викладанні предмета «Основи здоров’я» ця наскрізна тема є провідною вона розкривається на всіх уроках в 5-9 класах.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Предмет «Основи здоров’я» має значний потенціал для формування такої ключової компетентності розвитку особистості, як підприємливість, орієнтує учнів на усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; ставлення до збереження і зміцнення здоров’я як до ознаки підприємливості. Обов’язковими та вкрай корисними для формування підприємливої компетентності є виконання практичних робіт у вигляді проектів, зокрема таких як «Проект самовиховання» та «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».

Форми та методи формування ключових компетентностей і реалізації наскрізних ліній на уроках предмета «основи здоров’я»: інтерактивні вправи (акваріум, казка, коло ідей, диспут), фронтальна бесіда,практичні завдання, лекція.

Фізична культура

Мета освітнього процесу з предмета «фізична культура» реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань: формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку; розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності; розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей; формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя; формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку; формування високих моральних якостей.

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами предмета «фізична культура».

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в різних ситуаціях під час занять фізичною культурою і спортом, за допомогою спілкування розв’язувати конфлікти, популяризувати ідеї фізичної культури і спорту мовними засобами.

Ставлення: усвідомлення ролі фізичної культури для гармонійного розвитку особистості, пошанування національних традицій у фізичному вихованні, українському спортивному русі.

Навчальні ресурси: інформація про історію спортивного руху в Україні та українську спортивну термінологію.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: за допомогою іноземної мови спілкуватися про фізичну культуру, її значення для самореалізації людини, писати тексти іноземною мовою про власні спортивні захоплення, шукати інформацію в іноземних джерелах про ефективні оздоровчі програми, спортивні новини.

Ставлення: усвідомлення ролі іноземної мови як мови міжнародного спілкування у спорті.

Навчальні ресурси:спортивні новини іноземною мовою, спортивна термінологія.

Математична компетентність.

Уміння: використовувати математичні методи під час занять фізичною культурою, для створення індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм, здійснення самооцінювання власного фізичного стану, вести рахунок при проведенні змагань у різних видах спорту, здійснювати підрахунок та аналізувати частоту серцевих скорочень у стані спокою та під час фізичних навантажень, розраховувати зусилля для досягнення мети, аналізуючи швидкість, відстань, траєкторію, тощо.

Ставлення: усвідомлення важливості математичного мислення для фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.

Навчальні ресурси:завдання на подолання відстані, створення меню раціонального харчування.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: організовувати та здійснювати туристичні мандрівки;

застосовувати інноваційні технології для покращення здоров’я;

виконувати різні фізичні вправи в умовах природного середовища, використовувати сили природи в процесі занять із фізичної культури.

Ставлення:розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання екологічного довкілля як ідеального простору для реалізації фізичної активності людини, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, усвідомлення важливості бережливого природокористування.

Навчальні ресурси: туристичні мандрівки, фізичні вправи на свіжому повітрі, засоби загартовування, сучасні фітнес-технології.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: використовувати цифрові пристрої для навчання техніки рухових навичок, фізичних вправ, оцінювання власного фізичного стану, моніторингу рухової активності.

Ставлення:усвідомлення впливу інформаційних та комунікаційних технологій і пристроїв на здоров’я людини, переваг та ризиків їх застосування; розуміння проблем та наслідків комп’ютерної залежності.

Навчальні ресурси: комп’ютерні програми для корекції фізичного стану, майстер-класи з різних видів спорту, відеоуроки та відеоролики про проведення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: розв’язувати проблемні завдання у сфері фізичної культури і спорту; досягати конкретних цілей у фізичному самовдосконаленні; розробляти індивідуальні оздоровчі програми з урахуванням власних можливостей, мотивів та потреб; шукати, аналізувати та систематизувати інформацію у сфері фізичної культури та спорту.

Ставлення: розуміння потреби постійного фізичного вдосконалення.

Навчальні ресурси: приклади індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння:боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі рухової діяльності, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення, користуватися власними перевагами і визнавати недоліки у тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізовувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо).

Ставлення: ініціативність, активність у фізкультурній діяльності, відповідальність, відвага, усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій.

Навчальні ресурси:спортивні змагання з різних видів спорту.

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: організовувати гру чи інший вид командної рухової діяльності; спілкуватися в різних ситуаціях, нівелювати конфлікти; дотримуватися: правил чесної гри (Fair Play): поважати суперника, здобувати перемогу чесним шляхом за рахунок ретельної підготовки, з гідністю приймати поразку, пам’ятати, що головна перемога – це перемога над собою; санітарно-гігієнічних вимог та правил безпечної поведінки під час виконання фізичних вправ, контролювати свій стан у процесі занять фізичною культурою.

Ставлення: поцінування підтримки, альтернативних думок і поглядів; толерантність;

розуміння зв’язку між руховою активністю та здоров’ям, свідоме ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших.

Навчальні ресурси: командні види спорту.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння:виражати свій культурний потенціал через рухову діяльність;

удосконалювати культуру рухів.

Ставлення:усвідомлення можливостей самовираження та самореалізації через фізичну культуру та спорт; дотримання мовленнєвого етикету.

Навчальні ресурси:форми фізичного виховання: спортивні свята, змагання, рухливі перерви, фізкультпаузи.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: свідомо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших; організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності

Ставлення: усвідомлення важливості дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виконанні фізичних вправ, значення рухової активності в житті людини для покращення здоров’я, самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотриматися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань та інших форм фізичного виховання.

Навчальні ресурси: форми фізичного виховання: спортивні свята, змагання, рухливі ігри.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності з предмета «фізична культура»:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Завдання: використовувати знання про особливості фізичного стану та адаптацію організму до фізичних навантажень в процесі фізкультурно-оздоровчих занять, використовувати іннова­цій­ні технології для покращення здоров’я, усвідомлювати людину як частину природи, її взаємодію з природнім середовищем у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності, використовувати сили природи в процесі занять з фізичної культури, вміти проводити різні форми рухової активності в умовах природного середовища.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відпо­відального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування су­спільства.

Завдання: вміти ефективно співпрацювати з іншими у процесі фізичного виховання, виявля­ти солідарність та зацікавлення у спільному розв’язанні проблем, здійснювати критичну і прак­тичну рефлексію, в ухваленні спільних рішень в досягненнях мети, формування відповідальності та розу­міння цінностей фізичної культури, дотримання демократичних принципів у фізкультурній діяльності.

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека», прагнуть сформува­ти учня/ученицю як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який/яка здатний/на дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Завдання: розуміти, що фізична культура є складовою частиною загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних якостей людини з метою гармонійного формування її як особистості. Усвідомлювати, що фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвиток дружніх стосунків тощо. Свідомо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших; вміти організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності, нівелювати конфлікти, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, дотримуватися правил чесної гри, усвідомлювати важливість дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виконанні фізичних вправ, розуміти значення рухової активності в житті людини для покращення здоров’я, формувати навички самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотриматися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань та інших форм фізичного виховання.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Завдання: сприяти формуванню здатності до оцінювання власних можливостей в процесі рухової діяльності, вміти працювати в команді, формувати навички співробітництва, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за прийняті рішення, усвідомлювати важливість співпраці під час ігрових ситуацій, власних позитивних сторін та визнавати свої недоліки у тактичних діях в різних видах спорту, проявляти ініціативність та активність у фізкультурній діяльності.

ЧАСТИНА 4. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІІ СТУПЕНЯ (ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

Вступ

Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій, і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. При цьому реалізується принцип особистісно орієнтованого навчання, створюються найоптимальніші умови для професійного самовизначення та подальшої самореалізації випускників, продовження освіти та початку професійної діяльності.

Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети.

Основні завдання профільного навчання:

- створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

- забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;

- сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;

- здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;

- сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно самореалізуватися;

- продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного виборуру.

4.1. Освітня програма. Загальний обсяг навчального навантаження

Освітню програму школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблено на виконання Законів України «Про освіту» (зі змінами), «Про загальну середню освіту» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами), відповідно до Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма школи окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма ппрофільної середньої освіти є продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років і враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов’язана з конструюванням можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням у ньому своєї індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального матеріалу, що передбачає особистісно-зорієнтовану і компетентнісну організацію навчальної діяльності.

До очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать: загальні навчальні вміння, навички і способи діяльності; пізнавальна діяльність; інформаційно-комунікативна діяльність; рефлексивна діяльність.

Програму побудовано із урахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх областей;

- диференційованого підходу до навчання;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів учнів;

- взаємозв’язку навчальної та позанавчальної діяльності.

Загальний обсяг навчального навантаження:

10 клас	1330 годин
11 клас	1330 годин
Разом	2660 години

4.2. Навчальний план

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня, що складені на основі Типової освітньої програми закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», в рамках навчальних планів (таблиці 2-3). У 2018/2019 навчальному році у школі сформовано такі профілі суспільно-гуманітарного напрямку: 10 – українська філологія, 11 – українська філологія з врахуванням побажань учнів, батьків, матеріально-технічної бази, навчально-методичного та кадрового забезпечення та з метою якісної реалізації профілю.

Навчальний план

для класів школи ІІІ ступеня навчання на 2019/2020 навчальний рік

Освітні галузі	Базові предмети	Кількість годин на тиждень у класі
		10	11	Всього
Мови і літератури	Українська мова	4	4	8
	Українська література	4	4	8
	Англійська мова	2	2	4
	Зарубіжна література	1	1	2
Суспільствознавство	Історія України	1,5	1,5	3
	Всесвітня історія	1	1	2
	Громадянська освіта	2	0	2
Математика	Математика	3	3	6
Природознавство	Біологія і екологія	2	2	4
	Географія	1,5	1	2,5
	Фізика і астрономія	3	4	7
	Хімія	1,5	2	3,5
Здоров’я і фізична культура	Захист Вітчизни	1,5	1,5	3
	Фізична культура	3	3	6
Вибірково – обов’язкові предмети	Технології	1	2	3
	Інформатика	2	1	3
	Мистецтво	0	0	0
Разом		31+3	30+3	61+6
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття		4	5	9
Математика		1	1	2
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня		33	33	66
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)		38	38	76
Фактично використано годин		35	34	69

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.

Навчальний план для 10-11 класів школи розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

Навчальний план для 10 -11 класів складений у відповідності до другого варіант (таблиця 2). Окремі базові предмети, які вивчаються як окремі предмети в суспільно-гуманітарному та математично-природничому циклі, доповнені годинами з варіативної складової для вивчення їх на профільному рівні. Як наслідок сформовано два класи суспільно-гуманітарного напрямку (філологічний).

4.3. Перелік навчальних програм. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, перелік яких подано нижче.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,

затверджених наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539

№ п/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
1.	Українська мова	Рівень стандарту
2.	Українська мова	Профільний рівень
3.	Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я. Я.)	Рівень стандарту
4.	Біологія і екологія	Рівень стандарту
5.	Всесвітня історія	Рівень стандарту
6.	Всесвітня історія	Профільний рівень
7.	Географія	Рівень стандарту
8.	Громадянська освіта (інтегрований курс)	Рівень стандарту
9.	Зарубіжна література	Рівень стандарту
10.	Захист Вітчизни	Рівень стандарту
11.	Інформатика	Рівень стандарту
	Історія України	Рівень стандарту
12.	Історія України	Профільний рівень
13.	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	Рівень стандарту
14.	Правознавство	Профільний рівень
15.	Технології	Рівень стандарту
16.	Українська література	Рівень стандарту
17.	Українська література	Профільний рівень
18.	Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.)	Рівень стандарту
19.	Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.)	Профільний рівень
20.	Фізична культура	Рівень стандарту
21.	Хімія	Рівень стандарту
22.	Польська мова та література (інтегрований курс) для загально­освітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою	Рівень стандарту
23.	Польська мова як друга іноземна у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням іноземних мов та у закладах загальної середньої освіти	Рівень стандарту
24.	Ромська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою	Рівень стандарту
25.	Російська література для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою	Профільний рівень
26.	Російська мова (початок вивчення з 1 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою	Рівень стандарту
27.	Російська мова (початок вивчення з 5 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою	Рівень стандарту
28.	Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою	Профільний рівень
29.	Іноземні мови	Рівень стандарту

4.4. Реалізація освітніх галузей. Очікувані результати навчання за освітніми галузями

Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура».

За рахунок варіативної складової збільшено години на вивчення окремих предметів:

для учнів 10 -11-х класів з метою вивчення окремих предметів «Алгебра та початки аналізу» та «Геометрія» на академічному рівні - по 1 годині;

учні 10-11 класів вивчатимуть предмети «Українська мова» та «Українська література» на профільному рівні, з метою реалізації профільності збільшено обсяг часу на вивчення цих предметів на 4 години відповідно.

Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчального року таким чином:

ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині через тиждень.

Розподіл варіативної складової в школі ІІІ ступеня.Розподіл варіативної частини в школі ІІІ ступеня здійснюється з урахуванням профільності навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної частини навчального плану, яка складена з урахуванням профільності навчання :

- з метою вивчення учнями 11-х класів предмета «Технології» окремо хлопцями і дівчатами з варіативної складової виділено по 1 годині на поділ;

- з метою загального розвитку творчих здібностей учнів, підготовки учнів до участі у ЗНО, поглиблення знань з математики виділено по 1 години з варіативної складової в 10 - 11 класах.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Компетентнісний потенціал навчальних предметів

Ключові компетентності, уміння і ставлення, формування яких забезпечується засобами навчальних предметів у профільній старшій школі:

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою.

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

Соціальна та громадянська компетентності.

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

4.5. Реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній у процесі освітньої діяльності у профільній старшій школі:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критич­ного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» спрямована на формування відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціо­ну­вання суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (до­слід­ницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Завданням змістової лінії «Здоров’я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розви­ток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середо­ви­щі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здій­сне­ння заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування гос­подарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

4.6. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, розпочинають здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

4.7. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради ЗЗСО.

Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуального темпу навчання, а не ранжування учнів; розглядаються як рекомендація до дії.

4.8. Портрет випускника профільної середньої школи

Випускник – цілісна особистість – усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.

Випускник – патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.

Випускник – інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

ЧАСТИНА V. ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 19) держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Інклюзивне навчання в ЗЗСО здійснюється відповідно до положень законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами), інших нормативно-правових актів, листів МОН України від 26.06.2019 № 1/9-409 “Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р.”, від 05.08.2019 № 1/9-498 “Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти у 2019/2020 н.р.” [8; 9; 33; 34].

Питання організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти регла­ментується статтями 8, 16 Закону України «Про загальну середню освіту» та Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами) (далі - Порядок) [2; 34].

Освітня діяльність ЗЗСО спрямована на створення необхідних умов якісного інклюзивного навчання, як-от:

- визначення особливих освітніх потреб дитини;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- створення інклюзивного освітнього середовища;

- надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;

- забезпечення учнів спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку;

- здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання із обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу [8; 9].

Безпосередня організація інклюзивного навчання в ЗЗСО здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами закладу освіти відповідно до Примірного положення про команду психолого- педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти».

Відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру (далі – ІРЦ), індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини команда супроводу впродовж 2-х тижнів з початку освітнього процесу складає індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами (далі – ІПР), яка погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти.

Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності – модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей і з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини. У разі потреби розробляє індивідуальний навчальний план у ЗЗСО [8; 9].

З метою коригування та визначення прогресу розвитку дитини команда супроводу переглядає ІПР у ЗЗСО двічі на рік (у разі потреби – частіше). Діяльність дитини оцінюється не лише з позиції набутих знань, а, насамперед – з позиції прогресу розвитку.

Надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які надаються як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших закладів на підставі цивільно-правових договорів. Оплата праці залучених на підставі цивільно-правових договорів фахівців (зокрема й залучених штатних працівників) здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (із змінами).

Корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

Освітню програму для дітей з особливими освітніми потребами розроблено на основі таких типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

початкова школа:

- Наказ МОН України №693 від 25.06.2018 Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами.

- Наказ МОН України №968 від 04.09.2018 Про внесення зміни у таблицю 11 до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 №693.

- Наказ МОН України №968 від 04.09.2018 “Про внесення зміни у таблицю 11 до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 №693”.

- Наказ МОН України №816 від 26.07.2018 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями”.

- Наказ МОН України №815 від 26.07.2018 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 №627”.

- Наказ МОН України №814 від 26.07.2018 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами”.

- Наказ МОН України №917 від 02.07.2019 “Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку”.

у школі ІІ ступеня:

- Наказ МОН України №627 від 12.06.2018 “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами”.

- Наказ МОН України №813 від 26.07.2018 “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами”.

у школі ІІІ ступеня:

- Наказ МОН України №668 від 21.06.2018 “Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти III ступеня для дітей з особливими освітніми потребами”

ЧАСТИНА VІ. ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА НАВЧАННЯ

Відповідно до ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує її доступність і безоплатність різних форм навчання.Доступність безоплатної освіти забезпечується також можливістю проведення навчання в індивідуальні формі.

Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти — це одна із форм організації освітнього процесу. Воно впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.

Індивідуальне навчання організовується відповідно до Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти».

Ратифікувавши основні міжнародні правові документи (Декларацію ООН про Права Людини, про права інвалідів, Конвенцію ООН про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема щодо здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, в тому числі дітьми з порушеннями психофізичного розвитку. Інтернатна модель перестає бути для них єдиним і обов’язковим типом закладу, в якому діти вчаться відокремлено та ізольовано від соціуму.

Відповідно до Положення «Про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти», кожна дитина, якій надається індивідуальне навчання, має бути обстежена психолого-медико-педагогічною консультацією.

Директор ЗЗСО має подати список дітей, які потребують обстеження та переобстеження дітей районною психолого-медико-педагогічною консультацією.

На обстеження діти приходять у супроводі батьків, або осіб, що їх замінюють.

Після обстеження батьки, або особи, що їх замінюють, отримують витяг психолого-медико-педагогічної консультації з вказанням діагнозу та рекомендаціями щодо програми навчання.

За наявності пакету документів для організації індивідуального навчання, педагогічна рада вирішує питання про надання індивідуального навчання учням, яке затверджується наказом відділу освіти.. Кількість годин для організації індивідуального навчання становить:

• 1-4-ті кл. - 10 год. на тиждень на кожного учня,
• 5-9-ті кл. - 14 год. на тиждень на кожного учня,
• 10-12-ті кл. - 16 год. на тиждень на кожного учня.

Особливості індивідуальної форми навчання

• Регулюється окремим розпорядком, розклад занять погоджується з батьками
• Оплата праці - за рахунок бюджетних коштів
• Розробляються окремі робочі навчальні плани
• Індивідуальний план визначає перелік предметів, послідовність, кількість годин
• які за станом здоров’я осіб не можуть відвідувати навчальний заклад
• проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі менше 5 осіб)
• проживають у зоні збройного конфлікту
• іноземців або осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування
• коли навчання за груповою формою в силу тих чи інших причин є неможливим

Права та обов'язки

· Учні, які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання, є учасниками освітнього процесу. Їх права та обов’язки визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти.

Для зарахування на індивідуальну форму потрібні:

• заява батьків
• документ про рівень освіти;
• висновок ЛКK
• копію документа про законність перебування в Україні
• витяг з протоколу психолого-медико-педагогічної консультації

Підставою для організації індивідуальної форми навчання є:

• заява одного з батьків або їх законних представників (для повнолітніх – їх особиста заява) про зарахування на індивідуальну форму навчання
• наказ керівника навчального закладу
• погодження відповідного органу управління освітою

ЧАСТИНА VІІ. ВИХОВАННЯ ТА ПОЗАУРОЧНА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ

Виховна робота у навчальному закладі здійснювалась на засадах педагогіки співробітництва учнів, їхніх батьків та громадськості, спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції громадянського виховання, Законів України «Про загальну середню освіту», «Про освіту», Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти школярів, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку та зміцнення моральних засад суспільства, Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров`я нації» тощо.

Сучасний зміст виховання в ЗНЗ — це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе.

Відповідно до Основних орієнтирів виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України виховна робота була побудована за складовими виховної діяльності:

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості й ідентифікації, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин. Згідно з основними положеннями Програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства НВО спрямовувало свою роботу на розвиток духовності, виховання патріотизму та поваги до історичної спадщини українського народу, формування здорового способу життя, загальнолюдських моральних цінностей.

З метою реалізації зазначеної програми у плані роботи навчального закладу у розділі «Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави» були сплановані та проведені різноманітні виховні тематичні заходи (покладання квітів до пам‘ятних місць, виставки малюнків, виховні години та інші) до Дня козацтва, Дня Захисника Вітчизни, Дня Збройних сил України, Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні тощо. Учні школи приймають участь у конкурсах, акціях, заходах різних рівнів. Проводяться уроки мужності з учасниками бойових дій у зоні АТО, бесіди, години спілкування, конкурси творчих робіт.

Учні школи приймають участь у:

- акції милосердя «Вахта пам‘яті», «Свічка пам‘яті» (діти – ветеранам війни, діти – «дітям війни», діти – вчителям-ветеранам війни), «Подаруй оберіг солдату», привітання святковими листівками;

- конкурсах творчих робіт, рефератів, малюнків, плакатів, присвячених Дню Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні тощо;

- конкурсі декоративно-ужиткового мистецтва «Український сувенір»;

- конкурсі декоративно-ужиткового мистецтва «Знай і люби свій край».

2. Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісливості, терпимості до іншого, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності, вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. З метою подальшого розвиткуі системи безперервної правової освіти та виховання, покращення роботи щодо розвитку громадянських компетентностей учнівської молоді у навчальному закладі були проводять такі заходи:

- години спілкування, лекції, засідання «круглих» столів: «Права дитини», «Право. Обов’язок. Свобода. Відповідальність», «На порозі вибору», «Державні символиУкраїни», відеолекторій «Станція призначення - життя» тощо;

- рейд «Урок»;

- години спілкування, на яких молодшим школярам надаються початкові знання про норми поведінки;

- вікторина для молодших школярів «Мої права. Мої обов’язки»;

- бесіди «Діти: злочин і кара», «Поведінка, звички та здоров’я», «Вулиця і діти», «Хочеш мати друга – навчись другом бути», «Шкідливі звички. Як до них не звикнути»;

- диспути «Чи захищені права дитини у нашій державі?», «Милосердя і любов до ближнього», «Серед людей»;

- брейн-ринг «Підліток і право»;

- конкурс малюнків «Мої права».

З метою реалізації державної політики щодо захисту прав і свобод національних меншин, виховання поваги до осіб інших національностей організовуються та проводяться наступні заходи:

− бесіди для учнів 1-4-х класів на тему: “Добро починається з тебе”;

− виховні години для учнів 5-6-х класів на тему: “Ні! – конфлікту, “Так!”- терпимості”;

− години спілкування для учнів 7-8-х класів на тему: “Вчимося спілкуватись”;

− усний журнал для учнів 10 кл. на тему: “Звичаї і культура народів світу”;

− дискусія з учнями 11 класу на тему: “Права і свободи людини – найважливіша проблема світової співдружності”;

− тренінгове заняття на тему: “Життя без конфліктів”(8-9-і класи);

− виставка літератури в шкільній бібліотеці на тему: “Що не держава – то звичаї”.

3. Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її цінності; особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; активній участі у практичних природоохоронних заходах, здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві.

Плануються відповідні заходи:

- тематичні години спілкування, виставки творчих робіт;

- акція «Чиста Україна – Чиста Земля»;

- виставки плакатів та малюнків „Чорнобиль не має минулого часу;

- виставка поробок за номінаціями: «Замість ялинки-гілка», «Новорічний букет», «Різдвяна листівка»;

- акція «Посади дерево»;

- акція «День Землі».

Учні навчального закладу залучаються до участі в екологічних десантах під час проведення акцій з очищення та благоустрою територій села.

4. Ціннісне ставлення до мистецтва. Естетичне виховання учнів школи спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектру почуттів – здатності збагнути та висловити власне ставлення до мистецтва.

У навчальному закладі було проводяться:

- свято Першого дзвоника;

- свято Останнього дзвоника;

- свято до Дня працівників освіти;

- новорічні свята (новорічна вистава для молодших школярів до Дня Святого Миколая, новорічна казка для молодших школярів, новорічний концерт);

- святковий концерт до 8 Березня;

- різноманітні творчі конкурси.

5. Ціннісне ставлення до праці - складний змістовно-синтетичний компонент особистості, який включає в себе ставлення дітей та учнівської молоді до праці як однієї з важливих життєвих потреб, почуття задоволеності працею й наявності сукупності найважливіших моральних якостей, що визначають ставлення до трудової діяльності загалом (працьовитість, відповідальність, охайність, бережливість, вміння раціонально розподіляти робочий час).

У навчальному закладі було сплановано:

- тематичні години спілкування, тренінги, виставки творчих робіт;

- рейди – огляди стану зберігання підручників та акція «Живи книга!»

- екологічний двомісячник ;

- екологічні десанти «Зробимо нашу школу, двір та село чистими».

6. Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил.

З метою пропаганди позитивного іміджу сім`ї та її соціальної підтримки, формування культури сімейних стосунків, підвищення відповідальності батьків за виховання дітей проводяться різноманітні конкурси, зустрічі, «круглі столи», лекції, бесіди щодо популяризації сімейного способу життя, формування національних сімейних цінностей з питань здорового способу життя та збереження репродуктивного здоров`я. Питання щодо збереження життя та здоров'я учнів, пропаганди здорового способу життя, відповідальності батьків за виховання дітей, попередження насильства у родині, організація режиму дня школярів систематично розглядається на нарадах при директорові, на засіданнях ШМО класних керівників, на засіданнях педагогічної ради, на загальношкільних та класних батьківських зборах.

У школі створено систему виховання здорового способу життя. Щороку проводяться загальношкільні «Дні здоров’я».

Важливою складовою системи виховної роботи є розвиток учнівського самоврядування.

Шкільна молодіжна організація, яка включає дитячі об’єднання (1-11-х класів), працює багато років.

Члени молодіжної організації проводять різноманітні заходів:

- День самоврядування з нагоди Дня працівників освіти, під час якого учні мають змогу проявити кмітливість, винахідливість, впевненість в правильному виборі своєї майбутньої професії;

- Виставка новорічних газет, плакатів, іграшок тощо;

- Святкова скринька до Дня Святого Валентина.

У школі проводиться багато конкурсів, змагань, вікторин, диспутів, вистав, виступів на загальношкільних тематичних заходах.

Виховна робота спланована по місяцях:

ВЕРЕСЕНЬ

№ п/п	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	День Знань	02.09	Пед.-орг.
2	Перший урок	02.09	Класоводи, кл.кер.
3	Олімпійський тиждень	02-06.09	Вч. фіз. культури, пед.-орг., класоводи, вих. ДНЗ
4	Місячник «Увага! Діти на дорозі» (1-11 класи)	02-30.09	Пед.-орг., кл.кер.,соц. пед.
5	Психологічні тести на виявлення лідерів в класі	02-13.09	Практ. психолог
6	Бесіда «Твоє здоров'я та паління»	До 09.09	Соц.пед.
7	Свято квітів на тему « Ми хочемо жити під мирним небом в єдиній Україні»	11.09	Пед.-орг., класоводи, класні керівники
8	День гігієни. Лекція «Епідемія туберкульозу в Україні»	13.09	Медпрацівн.
9	ГС до Міжнародного дня миру	16-20.09	Кл.кер., класов.
10	Виховний захід до Міжнародного дня миру «Під мирним небом єдиної України» (2-6 класи)	20.09	Пед-орг.
11	Конкурс малюнків на тему «Осінні пейзажі» (ДНЗ, 1-11 кл.)	25.09	Вч. обр. мист., вих..ДНЗ
12	Лекція «Організація раціонального харчування»	27.09	Медпрацівн.
13	Свято «Осінь крокує Україною» (1-4 кл)	30.09	Вих. ГПД
14	Акція «Ми йдемо в бібліотеку» (до Всесвітнього дня бібліотек)	30.09	Бібліотекар
15	Засідання ШП	Згідно графіку	Голова ШП, пед-орг.

Ж О В Т Е Н Ь

№ пп	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	Трудовий рейд до Дня людей похилого віку «Добро спішіть творити, люди»	01.10	пед.- орг.
2	Ознайомлення вихованців ДНЗ з державними символами України	02.10	вихователі ДНЗ
3	Святкування Дня Вчителя. День самоврядування. Святковий захід до Дня Вчителя (9-11 класи)	04.10	Пед..-орг.
4	ГС до Дня захисника України	07- 11.10	Класоводи, кл.кер.
5	Відзначення Дня козацтва «Згадаймо славу ту, що в пісню перейшла»	11.10	Кл.кер. 8 кл.
6	Шкільний ярмарок «Зробимо нашу школу красивою»	15.10	Пед.- орг.
7	Тиждень безпеки життєдіяльності»	15-18.10	Вч. основ здоров'я,
8	ГС до Дня рятівника	15-18.10	Класоводи, кл.кер.
9	ГС «Народу мир потрібен, як вода» (до річниці визволення України від нацистських загарбників)	21-25.10	Класоводи, кл.кер.
10	Тиждень початкових класів – 4 клас	21 – 25.10	Класовод 4 класу
11	Подорож у світ добрих вчинків (1-6 кл.)	24.10	Пед.. орг
12	Осінній бал для старшокласників	25.10	Пед.. орг
13	Свято хліба та врожаю «Урожаю, до нас у гості завітай»(5 кл)	25.10	Кл.кер.5 кл.
14	Інструктаж по правилам поведінки під час осінніх канікул	25.10	Класоводи, кл.кер.
15	ГС «Насильство у сім»ї, у колективі, на вулиці»	30.09-04.10	Кл.кер, класоводи
16	Свято «Сім кольорів мого щастя»	.10	Кл.кер. 7 класу
17	Конкурс малюнків на тему "Моя рідна Україна"	28.10-01.11	Вч. обр. мист.
18	Засідання ШП	Згідно графіку	Голова ШП, пед-орг.

Л И С Т О П А Д

№ пп	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	Тиждень інформатики	04.-08.11	Вч. інформатики
2	ГС до Дня толерантності та Всесвітнього дня дитини	04 -08.11	Класоводи, класні керівники
3	Тиждень безпеки дорожнього руху	11-15.11	Пед-орг.
4	Виховний захід до Дня Толерантності та Всесвітнього дня дитини «»	8.11	Класовод 3 класу
5	9 листопада – День української писемності. «Мова єднає всіх»	08.11	Вч.укр. мови
6	Дні антиалкогольної та антинаркотичної пропаганди	11-15.11	Медпрацівн., пед.-орг., соц. пед.
7	ГС до всесвітнього дня боротьби з курінням	11-15.11	Класоводи, кл.кер.
8	Інтелектуальна гра "Найрозумніший"	12.11	Пед.-орг.
9	Лекція «Правда про наркотики, куріння, алкоголь» (1-11 кл)	13.11	Медпрацівн.
10	Тиждень образотворчого мистецтва та художньої культури	18-22.11	Вч. обр.мист.
11	Дні Пам’яті і Скорботи «Чорна сповідь моєї Вітчизни» (до річниці Голодомору в Україні) (9-11 класи)	18-22.11	Пед-орг.
12	Шкільна лінійка з нагоди Дня гідності і Свободи (5-8 класи)	21.11	Пед.-орг.
13	Свято «На рушнику хай доля квітне»	22.11	Кл.кер.10 клас
14	Тиждень географії	25-29.11	Вч. географії
15	Тиждень початкових класів –3 клас	25-29.11	Класовод 3 клас
16	Години спілкування «Ксенофобія і расизм. Що це таке?»	25.11-29.11	Класоводи, кл.кер.
17	Вечір розваг для старшокласників	29.11	Пед.-орг.
18	Всеукраїнська акція «Засвіти свічку»	4-та субота	Класоводи, кл.кер.
19	Засідання ШП	Згідно графіку	Голова ШП, пед-орг.

Г Р У Д Е Н Ь

№ пп	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	День інформування «Що ми знаємо про СНІД»	02.12	Кл.кер., соц.пед
2	Лекція «Особиста гігієна. Венеричні захворювання»	02.12	Медпрацівн.
3	ГС до Дня Збройних Сил України	02-06.12	Класоводи, кл.керівники
4	Акція «Будьмо милосердними» (до Дня інвалідів)	03.12	Пед.-орг.
5	Конкурс «Найсміливіші, найсильніші, най витриваліші» (для учнів1-8 кл)	06.12	Класоводи, вч. фіз.культ.
6	Вечір до Дня Збройних Сил України	06.12	Вч. фіз..вих. пед.- орг.
7	Тиждень права	09-13.12	Вч.права
8	Тренінг «Самі будуємо своє життя у рідній країні»;	10.12	Вч.права
9	День пам’яті учасників ліквідації аварії на ЧАЕС (Конкурс стіннівок для 7-11 класів, конкурс малюнків для 1-6 класів)	13.12	Пед.-орг., вч. обр. мистецтва, класоводи
10	Тиждень праці	16-20.12.	Вчитель тр.навч.
11	Свято «Іде Миколай з чарівним мішком»	19.12	Кл.кер.4 кл.
12	Конкурс малюнків та плакатів на тему «Новорічні дива»	20.12	Вч. обр.мист.
13	Бесіда, спрямована на розкриття традицій української культури, ознайомлення дітей з фольклором (традиції, ігри та ін.)	.12	Вч. музики
14	Новорічний ранок в ДНЗ	.12	Вих.ДНЗ, пед.-орг.
15	Новорічний ранок для 1-7 класів	.12	Пед.-орг, кл.кер.
16	Новорічний вечір для 8-11 кл	.12	Пед-орг., кл.кер.
17	Інструктаж про правила поведінки під час зимових канікул та святкування новорічно-різдвяних свят	.12	Класов., кл.кер.
18	Засідання ШП	Згідно графіку	Пед.-орг
19	Виховний захід “За добро платять добром” (1-4 класи)	.12	Пед.-орг.

С І Ч Е Н Ь

№ пп	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	Акція "Лікуємо книги". Виставка в бібліотеці "Моя Батьківщина – Україна (державні символи, державні свята)"	03.01	Бібліотекар
2	Тиждень пожежної безпеки (5-8 класи)	13-17.01	Пед.-орг., вч. осн. зд.
3	Лекція «Грип і його профілактика»	13.01	Медпрацівн.
4	Конкурс малюнків на тему «Зимові пейзажі»	15.01	Вч. обр. мист.
5	Тиждень початкових класів – 2 клас	20-24.01	Класовод 2 класу
6	Виховний захід до Дня Соборності	22.01	Кл. кер. 9 кл.
7	Бал казок (1-4 класи)	30.01	Пед.-орг.
8	Виховний захід « »	31.01	Класовод 6 класу
9	Засідання ШП	Згідно графіку	Пед-орг., голова ШП

Л Ю Т И Й

№пп	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	Тиждень фізики	03-07.02	Вч. фізики
2	Лекція «Дитячий травматизм»	05.02	Медпрац., соц.пед
3	Уявна подорож "Люблю України коханої небо"	07.02	Класовод 1 класу
4	Години спілкування до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав	10-14.02	Кл.кер., класоводи
5	Тиждень зарубіжної літератури	10-14.02	Вч. зарубіжноїл-ри
8	Свято «Мелодія двох сердець»	14.02	Кл.кер.11 класу
9	Свято " Як Літо і Зима мирилися" ( свято Стрітення на новий лад)	14.02	Класовод 2 класу
10	Тиждень української мови та літератури	17-21.02	Вч. укр.мови та літ.
11	День Пам'яті Героїв Небесної Сотні	20.02	Пед.-орг.
12	«Моя маленька батьківщина» (презентація виставки творчих робіт дітей та батьків за творами українських дитячих письменників)	20.02	Вч. укр.мови та літ.
13	Міжнародний день рідної мови «Мови рідної скарби»	21.02	Вч. укр.мови
14	Тиждень іноземної мови	24.02-28.02	Вч. іноз.мови
15	Тести на виявлення свідомого вибору професії з урахуванням їхніх ціннісних орієнтацій	27 .02	Соц. пед
16	Вивчення професійних намірів випускників школи «Я – майбутнє твоє, Україно»	28.02	Заст. з НВР, соц. пед.
17	Засідання ШП	Згідно графіку	Пед-орг., голова ШП
18	Свято Дружби ( 1-4 класи)	. 02	Пед-орг.
19	Свято Милосердя (5-8 класи)	28.02	Пед-орг.

Б Е Р Е З Е Н Ь

№ пп	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	Бесіда «Я за здоровий спосіб життя!»	02.03	Соц.пед
2	Конкурс малюнків на тему «Дарунок жінці»	05.03	Вч. обр. мист.
3	Свято “Панночка початкової школи” (1-4 класи)	05.03	Пед.-орг.
4	Свято «Весна і жінка так між собою схожі» (1-11 класи)	06.03	Заст. з НВР, пед.- орг.
5	ГС до Дня добровольця	10 – 13.03	Класоводи, кл.кер.
6	Конкурс малюнків та вітальних дистівок до Дня добровольця	10 – 13.03	Вч. обр. мист
7	Шевченківські дні	10-13.03	Вч. укр. мови та літ.
8	Тиждень математики	16-20.03	Вч.математики
9	Година історії «Уроки. Наслідки анексії Криму»	16.03	Вч. історії
10	Тренінг « Безпека дітей в Інтернеті»	17.03	Соц.пед
11	Свято Букварика	20.03	Класовод 1 класу
12	Бесіда «Правила поведінки під час весняних канікул»	20.03	Класов., кл.кер.
13	День поезії	21.03	Бібліотекар, вч. л-ри
14	Вечір, який готує ШП (8-11 класи)	21.03	Голова ШП
15	Тиждень книги	23-27.03	Бібліотекар
16	Творчий звіт клубу ЮІР «Йшли друзі по дорозі»	31.03	Пед.-орг.
17	Вони потребують особливої уваги (профілактика дитячої злочинності)	Протягом місяця	Соц. пед, кл.кер
18	Засідання ШП	Згідно графіку	Пед-орг., голова ШП

К В І Т Е Н Ь

№ п/п	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	Свято гумору (9-11 класи)	01.04	Пед.-орг.
2	Лекція «Гігієна харчування»	05.04	Медпрацівн.
3	Тиждень біології та екології	06-10.04	Вч. біології
4	7 квітня – Всесвітній день здоров’я.	07.04	Вч. фіз.культ., вч. основ здоров'я
5	Трудова акція до Дня довкілля	10.04	Вч. тр. навчання
6	Операція «Посадіть дерево»	квітень	Вч. біології
7	Дні початкових класів – 1 клас	13-17.04	Класовод 1 класу
8	Тиждень хімії	13-17.04	Вч. фізики
9	ГС «Світле Христове Воскресіння»	13-17.04	Класов., кл.кер.
10	Тренінг «Життя – найвища цінність»	17.04	Соц.пед.
11	ГС «Гудуть жорстокі дзвони квітня»	21-24.04	Класоводи, кл.кер.
12	День Землі	22.04	Вч.біології
13	Виставка малюнків «Рідний край і Чорнобиль»	24.04	Вч. обр. мист.
14	Лінійка Пам’яті «Чорний біль мого народу»	24.04	Пед.-орг.
15	Засідання ШП	згідно графіку	Пед-орг., голова ШП

Т Р А В Е Н Ь

№ пп	Назва заходу	Дата	Виконуючий
1	Тиждень Пам'яті до 75-річчя Перемоги: - Години спілкування «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!»; - Конкурс малюнків «Травнева перемога»; - Урок Пам’яті «День пам’яті і надії»; - Мітинг до Дня Перемоги.	04.-08.05 04-08.05 04.05 08.05	Заст. з ВР, пед..-орг., класоводи, класні керівники
2	Тиждень безпеки дорожнього руху	04-08.05	Пед.-орг., соц.пед, класоводи, кл. кер.
3	Конкурс малюнків на асфальті «Подарунок найдорожчій» (до Дня Матері»)	11.05	Пед.-орг.
4	Виховні години до Всесвітнього дня родини	11-15.05	Класоводи, кл.кер.
5	Заняття «Праця неповнолітніх»	11.05	Соц.пед.
6	День Вишиванки, День Європи( флешмоб)	15.05	Класоводи, кл.кер., пед.-орг.
7	ГС до Дня боротьби за права кримсько-татарського народу	18-22.05	Класовди, кл.кер.
8	24 травня – День слов’янської писемності та культури. Конкурс ерудитів	20.05	Вч. укр.мови
9	Лекція «Інфекційні захворювання та їх профілактика»	22.05	Медпрацівн.
10	Квест-гра “Стежками дружби” (1-4 класи)	.05	Пед.-орг
11	Свято прощання з початковою школою	.05	Класовод 4 кл.
12	Свято останнього дзвоника	.05	Пед.-орг.
13	Бесіди з попередження дитячого травматизму під час проведення літніх канікул	.05	Класоводи, кл.кер.
14	Засідання ШП	згідно графіку	Пед-орг., голова ШП

ПОГОДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради НВО

від 20.08.2019 №1

Коментарi